Відбувся форум з непрямого оподаткування

27 жовтня 2016 р. Асоціацією податкових радників спільно з платформою Текслінк та Асоціацією адміністративних суддів у приміщені IQ BUSINESS CENTER було проведено перший Форум з непрямого оподаткування.

У фокусі уваги експертів були податок на додану вартість та акцизний податок. Непрямі податки в умовах переважної тінізації економіки повинні відігравати ключову роль у наповненні бюджету і фінансуванні державних витрат в період реанімування вітчизняної економіки та подальшого її розвитку. Саме непряме оподаткування відіграє позитивну роль не лише з точки зору доходів бюджету, але й з соціальної точки зору (акцизний податок на алкоголь, пиво, тютюн). З урахуванням важливості непрямих податків для економіки країни, жодна «чергова» податкова реформа не оминає податок на додану вартість та акцизний податок. Крім того, непрямі податки є предметом великої кількості спорів між органами державної фіскальної служби та платниками податків.

Вже зовсім скоро у парламенті стартують баталії щодо норм податкової реформи, проект якої нещодавно схвалив Кабмін. Левова частка положень проекту стосується ПДВ, як найбільш «проблемного» податку – за збереження саме цих норм у ВР боротиметься Мінфін, який здійснював розробку проекту. Чи стане чергова податкова реформа панацеєю, які проблеми ще стоять на порядку денному, а також коли та за яких умов можна запроваджувати персональну відповідальність податківців – про це говорили учасники та експерти Форуму з непрямого оподаткування.

70 % проекту податкової реформи стосуються саме ПДВ. Цим фактом поділилась Яна Бугрімова, яка очолює Проектний офіс реформ при Міністерстві фінансів України, пояснивши рішення взятись саме за цей податок кількістю порушень у відповідній сфері та критичністю його бюджетного відшкодування, в т.ч. для іноземних інвесторів.

Основні новації, які пропонує запровадити Мінфін у частині ПДВ, стосуються об’єднання двох існуючих реєстрів в один та зміни принципів формування відповідного реєстру, а саме – йдеться про висновки ДФС, які зараз є необхідними для отримання сум відшкодування. Цю ланку, яка містить низку корупціогенних факторів, в результаті реформи планують прибрати та повністю автоматизувати процес.

Також Я. Бугрімова згадала про ще одну пропозицію проекту реформи – це т.зв. блокування реєстрації податкових накладних саме в момент їх реєстрації. «Це питання є спірним, дискусійним, – говорить Я. Бугрімова. – Однак це ціна за те, що податковий кредит по зареєстрованій податковій накладній не можна зняти». В ситуації, що склалась, додає вона, це єдиний можливий інструмент.

Звісно, від цих змін до ПК вже зараз очікують дуже багато, однак є і скептики. Так, коментуючи майбутні зміни до законодавства, Олександр Кірш, народний депутат України, говорить про те, що він не впевнений в доцільності ідеї одного реєстру. На його думку, краще було б запровадити чіткі правила розподілу коштів між тими, хто знаходиться у реєстрах. Проте депутат все ж визнає, що з реформою у системі ПДВ настає відносний порядок, та й в цілому О. Кірш оцінює реформу позитивно, зауважуючи, що, на щастя, це не та податкова революція, яка пропонувалась командою Яресько.

Однак вищезазначене, звісно, не охоплює весь спектр проблем, пов’язаних з ПДВ. Як зауважує Наталія Куріленко, старший радник адвокатської компанії «Соколовський і партнери», значна частина інформації щодо відшкодування ПДВ є прихованою, що суперечить вимогам законодавства. «Повернення сум бюджетного відшкодування – це не та інформація, яку можна вільно отримати», – говорить вона.

Наприклад, пояснює Н. Куріленко, інформація щодо повернених сум на сайті ДФС відсутня, тобто «держава, як я розумію в особі керівника ДФС, ігнорує приписи закону щодо надання інформації про повернення сум бюджетного відшкодування». Із дев’яти абзаців даних, які мали б відображатись, на сайті показано лише три, і саме інформація щодо повернення сум бюджетного відшкодування відсутня. Таких зауважень у Н. Куріленко ще багато, як і ремарок стосовно достовірності окремих цифр, представлених на сайті ДФС щодо цього питання. Однак, судячи з того, що доповідь юриста зацікавила Я. Бугрімову, то, ймовірно, можна сподіватись на те, що Мінфін візьметься і за це питання.

Згадали учасники Форуму, обговорюючи ПДВ, і про принцип належної обачності та його нереалізованість в українському законодавстві, повернення ВСУ до старих підходів у частині фіктивних фірм. Висновків в цьому випадку не так і багато – або сподіватись на мінливу судову практику, або ж чекати змін до законодавства.

Наталія Блажівська, суддя Вищого адміністративного суду України, привернула увагу учасників Форуму до низки останніх рішень та позицій Європейського суду з прав людини. Зокрема, за словами судді, практично непоміченим пройшло рішення Суду, прийняте у 2014 р. у справі проти Болгарії. Особливість цього рішення в тому, що в ньому Суд по суті відступив від своєї позиції, висловленій у відомій правникам справі «Булвес АД проти Болгарії» (2009 р.). Розглянувши справу щодо відшкодування сум ПДВ, ЄСПЛ підтримав позицію болгарських судів та вказав на те, що заявник не вичерпав всі національні способи захисту.

А справа полягала в наступному. Заявнику, який є СПД та зареєстрований платником ПДВ, відмовили у відшкодуванні сум ПДВ за окремими операціями з постачальником після того, як податковий орган здійснив перевірки обох сторін. Як виявилось згодом – у матеріалах перевірки постачальника не виявилось даних про проведені з заявником операції. Попри надані заявником всі необхідні документи, в т.ч. належним чином оформлені рахунки-фактури, податковий орган відмовив заявнику у відшкодуванні сум ПДВ. Суди також підтримали позиції податківців, аргументуючи це рішення тим, що провести зустрічну звірку неможливо, оскільки у постачальника втрачені бухгалтерські документи, а наданих заявником документів – в т.ч. рахунків-фактур, недостатньо. Попри це суд зауважив, що заявник може звернутись у порядку цивільного провадження до свого контрагента з вимогою відшкодувати завдану шкоду. Заявник вирішив цього не робити та, вважаючи свою справу аналогічною до справи «Булвес», звернувся до ЄСПЛ. Та його сподівання не виправдались, Суд, як вже зазначалось, також вказав на той факт, що заявник не використав всі способи для захисту свого права.

Не дає спокою юристам й ідея персональної відповідальності податківців. Коли такий механізм запрацює поки невідомо, але прихильників у неї вже досить багато.

«Як показує практика тої ж Польщі, після введення персональної відповідальності протягом 1,5 – 2 років податківці боялись виходити на перевірки, бо вони розуміли, які наслідки це може мати. Звісно, потім все стало на свої місця», – говорить Ярослав Романчук, керуючий партнер МПЦ EUCON. На його думку, запровадження персональної відповідальності є тією ключовою нормою, за яку слід боротись.

Однак, як завжди, не все так однозначно. Зокрема, Людмила Демченко, яка очолює головне управління ДФС в Києві, також хвалить подібну ідею, однак не в існуючих умовах: «Ідея персональної відповідальності є досить гарною ідеєю, тому що людський фактор є в будь-якій службі і в будь-якому відомстві. Я за цю ідею, але лише у тому випадку, коли фактично буде на 100 % сформовано кадровий склад податкової служби з грамотних спеціалістів». А все це, в свою чергу, говорить Л. Демченко, можливо лише за умови, коли «буде гарна зарплата, яка дозволить спеціалістам розвивати себе, ходити на семінари тощо». Молоді спеціалісти, які приходять після вишів, побачивши ситуацію з зарплатнею, довше ніж на рік не затримуються.

Наразі, за словами Л. Демченко, по Києву середня зарплата становить близько 4 тис. грн: «не говорю навіть про районний рівень, там зарплатня ще нижча». Що ж стосується бажаних цифр, то, за скромними підрахунками, мінімальна зарплата, на думку фіскалів, повинна становити 10 тис. грн. Як пояснила Л. Демченко, таку цифру було отримано за результатами опитування безпосередньо самих працівників. «Потрібно знайти шляхи для підвищення зарплати і тоді поговоримо», – зазначає начальниця київських податківців.

Так чи інакше, а Мінфін, схоже, таки бере на опрацювання ідею персональної відповідальності. Як зауважила Я. Бугрімова з ідеями щодо запровадження персональної відповідальності фіскалів до неї підходять чи не на кожній зустрічі. А тому, напевно, можна сказати, що воно вже стоїть на черзі у реформаторів.

До участі у форумі з непрямого оподаткування запрошувались юристи, адвокати, судді, податкові експерти, аудитори, науковці, представники виконавчої, законодавчої гілки влади та громадських організацій.

Під час заходу всі охочі безкоштовно отримали презентовану книгу «Непряме оподаткування: правова суть та адміністрування».

Форум з непрямого оподаткування покликаний створити умови для всебічного обговорення та вирішення проблем правового регулювання податку на додану вартість та акцизного податку в Україні. Форум відбуватиметься щорічно. Тож вже наступного року його учасники зможуть фахово обговорити перші результати податкової реформи, а можливо і розпочати підготовку до наступної.

Ознайомитись із презентаціями доповідачів:

«Проблеми бюджетного відшкодування» -  Наталія Куріленко, старший радник адвокатської компанії «Соколовський і Партнери», керівник податкової практики, аудитор, член Асоціації податкових радників

«СЕА (судова практика)»  –  Мирослава Нечай, експерт TaxLink

«Фіскальна ефективність ПДВ» Дмитро Серебрянський, к.е.н., с.н.с., заступник директора НДІ фіскальної політики Університету ДФС України, член Наукової ради Асоціації податкових радників

«Виготовлення пального з використанням підакцизних товарів: механізм функціонування СЕАРП» – Юлія Лавреха, експерт TaxLink

«Угода про асоціацію з ЄС, адаптація законодавства в частині ПДВ » – Ольга Баранова, радник АО Arzinger, член Асоціація податкових радників

«Ввезення транспортних засобів на митну територію України: умови та пільги» - Альона Чуйко, експерт TaxLink