Спільне засідання комітетів Асоціації

2 грудня 2016 року відбулося спільне засідання комітетів Асоціації податкових радників. Голови та заступники голів комітетів виступили із доповідями про актуальні питання практики застосування податкового законодавства. Серед запрошених експертів були Людмила Демченко, начальник Головного управління ДФС у м. Києві; Наталія Блажівська, суддя Вищого адміністративного суду України; Богдан Санін, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва та Віталій Наконечний, помічник-консультант народного депутата України. Учасниками заходу були не лише члени Асоціації податках радників, а також юристи, бухгалтери, яких зацікавили теми, запропоновані до обговорення.

Присутні на засіданні експерти обговорили практику одностороннього розірвання фіскалами договорів про визнання електронних документів, а у випадку Києва – призупинення дії відповідних договорів, та висловили сумніви стосовно необхідності запровадження норм щодо блокування реєстрації податкових накладних (ПН). У свою чергу Голова ГУ ДФС в м. Києві Людмила Демченко таку новацію підтримала, апелюючи, зокрема, до вже згаданого пілотного проекту в Києві – призупинення дії договору про визнання е-документів. За її словами, такий проект, що діє в столиці, призвів до суттєвого зменшення кількості скарг з боку платників податків, збільшення надходжень від ПДВ тощо. Попри аргументи юристів, Людмила Демченко відзначила, що роботі добросовісних платників податків це не заважає та не заважатиме. Так, у процесі призупинення дії договору про визнання е-документів, яке, на відміну від запланованого блокування реєстрації ПН, відбувається вручну, трапляються і ті платники, в роботі яких немає порушень, однак, пояснила Людмила Демченко, їм достатньо лише надати до відповідної комісії ДФС підтверджуючі документи і все буде в порядку – дію договору буде відновлено.

«Як на мене, це доволі передова норма.  Хоча зараз навіть дехто з моїх колег запитує: а що ми будемо робити, якщо у нас заберуть можливість перевіряти податковий кредит? Але якщо система блокування працюватиме, то ми більше не будемо до безкінечності ходити до вас з перевірками, не будемо судитись, а все це – економія нашого з вами часу», – обстоювала свою позицію очільниця ГУ ДФС в Києві.

Однак не всі були так позитивно налаштовані. Юристи запитували: а на якій підставі ДФС зараз відключає платників від системи обміну електронними документами? Та й взагалі – для чого практику, яка наразі є незаконною, оскільки не відповідає чинному ПК України, узаконювати? – такі далеко не поодинокі зауваження звучали від учасників засідання.

Людмила  Демченко зауважила, що ДФС відкрита для всіх зауважень, а якщо є проблеми, необхідно надсилати відповідну інформацію на електронну скриньку фіскальної служби.

Втім, попри озвучені аргументи, обговорення знову повернулось до теми необхідності запроваджувати практику блокування ПН, і якщо так, то які запобіжники слід передбачити, щоб від цього не страждали ті платники, до діяльності яких немає зауважень.

Віталій Наконечний, помічник – консультант народного депутата України, на відміну від значної частини своїх колег, не був такий категоричний. Сам механізм блокування – наразі він автоматичний, без участі працівників ДФС – треба переглянути, стверджує він, однак саму ідею навряд чи варто відкидати, адже в такому випадку прийдеться відмовитись і від іншої ідеї Мінфіну – гарантованість податкового кредиту зареєстрованою податковою накладною. Так, є ідея впровадити процедуру, згідно з якою система ризиків відбиратиме підозрілі ПН та блокуватиме їх, а протягом дня  відповідна комісія при ДФС розглядатиме це питання і далі вже прийматиме рішення – блокувати чи ні. Лише після цього платнику потрібно буде надавати необхідні підтверджуючі документи.

Слід зауважити, що схожі ідеї законопроект № 5368, яким, власне, і передбачено блокування реєстрації ПН, містив від початку, однак в процесі низки доопрацювань механізм блокування було змінено, пояснює Віталій Наконечний. Зокрема, планувалось, що фіскали матимуть після блокування 5 днів на те, щоб довести, що щось  із конкретною ПН пішло не так, однак вже тоді в ДФС зазначали, що в них не вистачить ресурсів на подібне.

Противники ж ідеї блокування реєстрації ПН також скептично зауважили, що вже зараз є приклади ручного втручання невстановлених осіб в роботу автоматизованих систем ДФС, а тому, на їхню думку, відповідна система по блокуванню ПН матиме ті ж недоліки і не буде належним чином працювати.

Звісно ж, звучали пропозиції і залишити все, як є, тобто не змінювати ПК України, що з огляду на останні події у парламенті видається малоймовірним, а також пропонувалось засновувати систему ризиків по блокуванню реєстрації ПН на технологіях блокчейн.

Говорячи про розірвання договорів про визнання електронних документів, Віталій Наконечний продемонстрував присутнім копію листа від Міністра фінансів Олександра Данилюка, який доручив Голові ДФС Роману Насірову прослідкувати за тим, щоб практику безпідставного розірвання відповідних договорів в односторонньому порядку було припинено.

Окрім блокування реєстрації ПН, яке поки що не закріплено законом, юристи обговорили низку інших актуальних для платників податків питань.

По-перше, питання запровадження мораторію на перевірки бізнесу до 2017 р. (відповідний Закон було прийнято 3 листопада, однак досі не підписано Президентом – ред.).

Євген Петренко, заступник голови Комітету з питань діяльності слідчого управління фінансових розслідувань та податкової міліції АПР, партнер МПЦ «EUCON», зауважив, що кількість перевірок, починаючи з моменту запровадження першого такого мораторію кілька років тому, звичайно, зменшилась, однак, провівши опитування серед клієнтів, він з’ясував, що по факту для них нічого і не змінюється. Так, інформація про наявність мораторію діє заспокійливо, але подібні мораторії завжди містять значну кількість винятків та механізм надання дозволів на проведення перевірок. Серед таких підстав, зокрема, погодження Державної регуляторної служби та рішення суду.

По-друге, порядок розгляду скарг податківцями.

Володимир Бевза, заступник голови Комітету з питань оподаткування та захисту фінансових інвестицій в аграрно-промисловому комплексі АПР, заступник керівника практики МПЦ «EUCON», звернув увагу на існування двох порядків розгляду скарг, затверджених:

- наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. № 916 – порядок оскарження ППР та інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження;

- наказом Мінфіну від 09.12.2015 р. № 1124 – порядок розгляду скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Адвокат висловив думку, що дані порядки, з урахуванням всіх особливостей в частині предмету скарги, можна було б об’єднати. Таку ідею він мотивував тим фактом, що нещодавно до порядку, затвердженого наказом № 916, було внесено низку прогресивних змін, а саме – відкритий розгляд матеріалів скарги, можливість технічної фіксації засідання, вимога «мотивованості» рішення тощо. Однак таких змін, які Володимир Бевза охарактеризував як позитивні зрушення, не передбачено в порядку, затвердженому наказом № 1124. На думку адвоката, новації в наказі № 916 слід поширити  і на відповідний порядок, визначений наказом № 1124.

По-третє, невчасна реєстрація податкової накладної не з вини платника.

Тетяна Лисовець,  голова Комітету з питань судової практики по податкових та митних спорах АПР, старший партнер АО «Соколовський і Партнери», звернула увагу колег, що в суді можна спробувати доводити позицію, що до платника, який не зміг вчасно зареєструвати ПН, не застосовуються санкції за умови, якщо він зробив все можливе задля того, щоб таку ПН зареєструвати. Свою позицію вона обґрунтовувала за допомогою норм Господарського та Податкового кодексів.

Судді, які також були присутні на засіданні комітетів Асоціації податкових радників, позитивно оцінили запропоновану аргументацію. Зокрема, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Богдан Санін зауважив, що слід зважати на конкретні обставити справи, а також визначитись з питанням щодо повного комплексу дій, які здійснив платник, щоб зареєструвати ПН, а також не забувати про те, що відповідні спроби платника мають бути належними чином зафіксовані для представлення на розгляд суду.

За результатами обговорення питань, керівниками комітетів Асоціації будуть підготовлені відповідні напрацювання, які будуть направлені до ДФСУ та Міністерства фінансів.

Додатки

«Оскарження ППР, винесених у зв’язку з порушенням термінів реєстрації податкових накладних», доповідач – Тетяна Лисовець, голова Комітету з питань судової практики по податкових та митних спорах АПР, старший партнер АО «Соколовський і Партнери».

«Нюанси адміністративного оскарження рішень органів ДФС», доповідач – Володимир Бевза, заступник голови Комітету з питань оподаткування та захисту фінансових інвестицій в аграрно-промисловому комплексі АПР, заступник керівника практики МПЦ «ЄУКОН»

«Мораторій на проведення перевірок бізнесу в 2017 році. Чи змінив мораторій становище малого та середнього бізнесу в 2016 році?», доповідач – Євген Петренко, заступник голови Комітету з питань діяльності слідчого управління фінансових розслідувань та податкової міліції АПР, партнер МПЦ «EUCON».

Депутатське звернення щодо внесення змін до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

Відповідь надана на депутатське звернення.

Окреме доручення Міністра фінансів.

Звернення для отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі (ПДВ).

Відповідь ДФСУ на звернення.

Запит на отримання публічної інформації (перелік НПА).

Відповідь ДФСУ на запит.

Реєстр чинних регуляторних актів, розроблених ДФС України (Міндоходів, ДПА/ДПС, ДМС України) (із зазначенням строків відстеження їх результативності)