ВІДВЕРТЕ ІНТЕРВ’Ю ДАНИЛА ГЕТМАНЦЕВА ПРО JURIMEX, АПР, РЕЙТИНГИ, КОНКУРС ДО ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА СОЦМЕРЕЖІ

- Даниле Олександровичу, ми не спілкувалися з Вами близько року. Як пройшов для Вас цей рік?

- Цей рік був дуже непростим, сповненим подіями, перемогами та розчаруваннями. Ми багато чого пережили, багато досягли, багато ще чекає нас попереду.

- Під «ми» Ви маєте на увазі команду Jurimex?

- Так, звичайно. Я не думаю, що вже час підбивати підсумки 2017 р., проте вже зараз можна з упевненістю сказати, що нам вдалося зробити значний крок уперед. У нас з’явилося дві нові практики: практика IT-права (очолює Світлана Грищенко) і практика державно-приватного партнерства (очолює Юлія Коваль). Для мене дуже важливо, що до створення колективів практик ми не залучали фахівців ззовні, ми самі виростили їх в Jurimex. Скажімо, Юлія Ковальпрацювала у нас ще студенткою, а сьогодні є (без удаваної скромності) одним з найкращих фахівців у РРР. Також значно «наростили м’язи» практики, що існували у нас раніше. Тепер ми маємо 15 практик, які об’єднують понад 100 дипломованих юристів, що працюють у київському і 3-х регіональних офісах.

Варто відзначити, що у 2016-2017 рр. нашій практиці міжнародного права вдалося успішно реалізувати два великих проекти зі Світовим банком та ЄБРР. Це дуже цікавий і корисний досвід, який ми використаємо в майбутньому. Також група юристів під керівництвом керівника нашої IP-практики Оксани Єфімчук успішно завершили надзвичайно складний і цікавий проект з All-Ukrainian Network of PLWH з розробки змін до патентного законодавства у сфері розгляду заявок на патентування лікарських засобів.

- Ви приділяєте велику увагу міжнародному просуванню бізнесу.

- Насправді, це необхідно. Наприклад, у цьому році (вперше після 2013 р.) ми повертаємося до практики проведення наших європейських семінарів для бізнесу. Перший такий захід заплановано провести восени в Мадриді. Вже сьогодні ми бачимо, що до нього є чималий інтерес з боку іспанців, хоча до нього залишилося ще 2 місяці. Тому я впевнений, що нам вдасться зібрати хорошу аудиторію потенційних інвесторів, розвіяти багато тих міфів, які поширюють про нас у світі.

- Юристи компанії досить часто з’являються у новинах про прийняття того чи іншого законопроекту.

- Так, і це тішить. Нас залучають до написання і роботи над низкою галузевих законодавчих актів. З осені минулого року ми розробили понад 30 законопроектів, 7 з яких були прийняті. Мені здається, що це непогана статистика для компанії, яка не спеціалізується на лобізмі. Тут потрібно звернути увагу на те, що наші фахівці працюють у різних сферах: від податкового права, до правового регулювання медицини; від реформування патентного законодавства, до докорінної зміни системи підтримки кінематографії. До слова, наш партнер Jurimex Марина Слободніченко активно залучена до роботи над медичною реформою.

- Звичайно, є підстави для просування Jurimex у рейтингах юрфірм.

- Ви знаєте, я ставлюся до рейтингів досить стримано. Так, Jurimex і багато наших фахівців визнані більшістю міжнародних юридичних рейтингів. За версією «Юридичної Газети» ми входимо до Топ-15 юридичних фірм. Однак рейтинги – це настільки суб’єктивний інструмент визначення місця компанії на ринку, що часто він не відображає реальної картини, а навіть заплутує. Ми самі з цим багато разів зіштовхувалися, коли шукали юридичні фірми в закордонних юрисдикціях. Часом дослідження нагадує самообман. Тому віднедавна ми вирішили обмежити свою участь у рейтингах, де правила проведення непрозорі або відсутня логіка ранжирування учасників. З цієї причини ми відмовилися брати участь у кількох українських юридичних рейтингах, заборонивши організаторам використовувати наш бренд. Сьогодні єдиний вітчизняний рейтинг, в якому ми беремо участь – це рейтинг, який проводить «Юридична Газета», оскільки методика, яка в ньому застосовується, не відрізняється від тих, що нам звичні щодо участі в подібних міжнародних проектах.

- А які успіхи у гучного проекту Jurimex платформи Taxlink?

- Про це я можу говорити нескінченно. Сьогодні платформа Taxlink – це одночасно унікальна інтерактивна платформа податкових знань, інформаційне агентство, зручна база взаємопов’язаних нормативних актів і рішень судів всіх рівнів, форма для засудження проектів нормативних актів, блог, постійно діючий податковий адвокат та багато-багато іншого. В нашій команді більше ніж 30 експертів з податків, не рахуючи експертів з митних процедур, пенсійного та трудового законодавства. На сьогодні в Taxlink вже понад 1000 резидентів – компаній та фізичних осіб, які довірили нам свої податкові справи. Ми можемо впевнено сказати, що у 2017 р. Taxlink став явищем у податковому житті країни. Нас знають, до нас прислухаються і нам довіряють, до того ж на усіх рівнях. Наприклад, показовим є те, що в цьому році ми провели кілька заходів для суддів адміністративних судів та отримали чудові відгуки й подяки. Для нас дуже важливо не підвести та виправдати отриманий від суспільства кредит довіри.

- Хто сьогодні, якщо можна так сказати, є споживачем Taxlink?

- Річ у тім, що проектом вдалося привернути до себе всіх, хто цікавиться податками. Коли ми запускали проект, то не могли собі уявити, що зацікавимо усіх: від студентів до бізнесменів, від депутатів і суддів до бухгалтерів. В цьому році нам вдалося розширити сферу інтересів Taxlink. Ми підключили митне, пенсійне та трудове право. Ці аналітичні блоки вже є у нас на платформі.

- Ви не збираєтеся зупинятися? Що в планах у Taxlink?

- Ні, ми не збираємося зупинятися на досягнутому. Ми лише на початку шляху. Водночас ми не збираємося заходити надто далеко. Скажімо, не відповідає концепту платформи аналіз кримінального або цивільного законодавства, крім норм, пов’язаних з фінансами. Тобто ми не збираємося повністю коментувати ГК або КК. Однак у цьому й наступному році ми поставили перед собою завдання повністю прокоментувати все фінансове законодавство, в тому числі бюджетне та банківське право. Думаю, на цьому ми зупинимося і перейдемо до більш глибокого відпрацювання законодавства інших країн, адже Taxlink – це міжнародний проект, а іноземного законодавства (на відміну від міжнародних актів) на платформі поки що не дуже багато.

З абсолютно нового хочу відзначити освітній проект Taxlink. Ми будемо готувати на базі Taxlink (але із залученням сторонніх фахівців-практиків) податкових юристів. Річ у тім, що однією з основних проблема сьогоднішнього юридичного ринку є нестача кваліфікованих податкових юристів. Багато хто хоче ними бути, але не в силах самостійно зрозуміти й вивчити величезний масив правового і не лише правового матеріалу. Звідси юрист, який один раз оскаржив ППР (податкове повідомлення-рішення – прим. ред.), вважає себе податковим юристом. Тому ми вирішили створити Школу Taxlink, яка готуватиме кваліфікованих кадрів, повністю відповідаючи за результат. Навчання (крім членів Асоціації) буде платним. Разом з Асоціацією податкових радників ми вже розробили кваліфікаційні вимоги. Сертифікацію фахівців здійснюватиме універсальна міжнародна екзаменаційна мережа UENet.

- Але ж це не перший освітній проект Taxlink?

- Звичайно, ні. Наразі готується до друку передостання книга нашого податкового циклу науково-практичних посібників, присвячена оподаткуванню доходів фізичних осіб. Вже вийшло 6 книг. Це перше в Україні видання, яке охоплює правове регулювання всіх податкових відносин у країні. Остання книга серії про регулювання корпоративного податку нами заморожена до прийняття остаточного рішення стосовно дещо необдуманої ініціативи введення податку на виведений капітал. Крім того, широко відомі наші податкові студії, які ми проводимо в рамках Taxlink для всіх, у тому числі для студентів.

- Асоціація податкових радників підтримує Вас у розвитку Taxlink?

- Так, остільки Jurimex є генеральним партнером Асоціації. Асоціація нашими спільними зусиллями вже стала самодостатньою громадською організацією з чітко сформованими цілями та завданнями.

- Чим може похвалитися Президент Асоціації податкових радників?

- Хвалитися не люблю, але ми зробили дуже багато. У нас повністю сформований план щорічних заходів, який охоплює Осінній форум щодо непрямого оподаткування, Весняний форум щодо прямого оподаткування, два (осінній та весняний) заходи, присвячені аналізу практики правозастосування податкового законодавства адміністративними судами (ми проводимо його разом з НШСУ, ВАСУ та Асоціацією суддів адміністративних судів), для молоді – конкурс студентських робіт (восени) та судові дебати (навесні). Ще одним заходом є наш Міжнародний зимовий форум з трансфертного ціноутворення.

Однак це не головне. Мені здається, головне – це те, що нам вдалося створити справжню згуртовану команду однодумців, яких об’єднує щось більше, ніж просто бізнес. Я дуже вдячний Павлу Ходаковському, віце-президенту Асоціації, Сергію ВерлановуНаталії БлажівськійОлегу РачукуЯрославу Романчуку (нашому засновнику), Владиславу СоколовськомуАнтону Поляничку, а також багатьом іншим, хто став членом нашої злагодженої команди.

- Ви брали участь у конкурсі до Верховного суду. Навіщо?

- Лихий попутав (сміється – прим. ред.). Якщо чесно, і я про це говорив на співбесіді у ВККС, я вважаю, що неправильно просто дивитися на все, що відбувається в країні, критикувати, обурюватися, викладати гучні пости в соцмережах і при цьому не пропонувати нічого конструктивного. Мені здалося, що мої знання і рівень розуміння податкового права можуть бути корисними державі. Мені насправді є що запропонувати, адже я багато років займаюся науковою діяльністю, опублікував сотні статей, десятки книг, провів чимало виступів на міжнародних конференціях, маю досвід спільної роботи з провідними світовими вченими та науковими асоціаціями, з моєю безпосередньою участю створена одна з найкращих команд податкових юристів у країні. До того ж я викладаю студентам, а викладати фінансове право у нас не можна без критики як чинних законів, так і правозастосовчої практики. Всі розуміють, що критикувати закон і суд просто, набагато складніше щось зробити самому. Таким чином, напевно, просто аморально вчити дітей недосконалому праву, розміщувати пости у Facebook, не спробувавши щось змінити своїми силами. Я переконаний, що кожен, хто дійсно любить свою країну, повинен запропонувати свою допомогу там, де він може бути корисним. Тому я запропонував свої послуги державі, але вони виявилися не затребуваними. Совість чиста.

- У багатьох виникли питання, коли доктора юридичних наук, професора, члена науково-консультаційних рад при ВСУ і ВАСУ, члена Європейської асоціації податкових професорів опустили з 8 місця в рейтингу за результатами першого етапу конкурсу на 34 на підставі прихованих «психологічних тестів». Не будете оскаржувати?

- Я Вас розумію. Я переконаний, що прийде час, коли ці та інші питання постануть перед організаторами конкурсу. Однак я також розумію, що до Верховного Суду, незважаючи ні на що, пройшло дуже багато розумних, порядних і високопрофесійних людей. Ми не маємо права ставити під сумнів легітимність їх призначення. Ми повинні дати їм шанс змінити судову систему, навіть якщо більшість, можливо справедливо, висловлює сумніви в такій можливості саме через те, як проводився конкурс.

Радбрух колись писав, що іноді принцип стабільності в праві, конкуруючи з принципом справедливості, може бути більш вагомим та визначальним. Це дуже важливо розуміти. Коли мова йде про інтереси всієї правової системи, всього суспільства, ми не маємо права говорити про інтереси окремої особи або осіб. На жаль, влада це усвідомлює не до кінця. Суспільство повинно мати дієздатний ефективний Верховний суд та ні на мить не сумніватися в його легальності та легітимності. Саме тому я не буду оскаржувати результати.

- Але все ж прикро, адже Ви займали найвищу позицію в рейтингу серед не суддів. Як же можна мовчати?

- Для нас із Вами (як для юристів, так і для всіх учасників конкурсу) важливо уникнути будь-яких сумнівів щодо справедливості, прозорості та чесності конкурсу. Згода на це, можна так сказати, «включалася» в умови конкурсу. Ми всі розуміли, хто проводить конкурс, тому не чекали чудес. Ми свідомо погодилися брати в ньому участь. Чого тепер нарікати? Я переконаний, що у колег, які пройшли до суду, вистачить мудрості та сил змінити нашу правову систему і без тих, хто не пройшов. Можливо, їм навіть вдасться зробити це краще, ніж якби ми були серед них. Конкурс пройшов. Результати встановлені. Верховний Суд сформований і цілком легітимний. Я також здобув для себе перемогу, отримавши, як Ви помітили, досить високі позиції за результатами тієї частини конкурсу, де щось залежало від мене.

- А якби Вам довелося ще раз приймати рішення про участь у конкурсі, чи пішли б Ви спробувати вдачі?

- Ні.

- Ви згадали про пости на Facebook. Мені завжди було приємно читати Ваші публікації, проте, наскільки я знаю, Ви вже не присутні в мережі. Чому?

- Це одночасно і складне, і просте питання. Насправді, приблизно рік тому я просто видалив сторінку з Facebook зі значною аудиторією.

З одного боку, соцмережа займає багато часу, «підсідаючи» на неї, ти втрачаєш щось більш важливе у своєму житті. Однак це не головний мотив, який спонукав мене піти. Головне – в іншому. Ось подивіться, все більше людей долучаються до соцмережі, обсяг інформації зростає. Як знайти потрібну або просто цікаву інформацію? Соцмережа допомагає в цьому та розробляє алгоритми, на підставі яких, судячи з твоєї активності, робить висновок про те, яка інформація для тебе є прийнятною, чим ти цікавишся більше, чим менше, і підставляє тобі те (інформацію людей, теми), чим ти цікавишся, фільтруючи інформацію. Твої «друзі» в мережі (старе слово, наповнене новим змістом) також отримують інформацію після такого ж фільтра. Якщо те, що ти розміщуєш, їм подобається, а те, що розміщують вони, подобається тобі, у Facebook створюється своєрідний вузьке коло, кокон (не мій термін), у межах якого невелика кількість людей спілкуються між собою, уявляючи, що спілкуються з усім світом. Тобто абсолютно добровільно створюються паралельні реальності, які можуть взагалі не перетинатися з реальним життям.

До того ж, живучи в соцмережі, ти намагаєшся подобатися своїй вузькій аудиторії, ти працюєш під неї, стаєш Facebook-залежним. Ти використовуєш ті прийоми й теми, які подобаються, навмисне уникаючи гострих кутів. В результаті – ти деградуєш. А якщо розміщувати матеріал у газеті або ЗМІ, то можна розраховувати на необмежене коло читачів, бути більш відвертим і правдивим.

- Бути у Facebook і не бути в коконі неможливо?

- Це жахливо, але факт. І найстрашніше те, що перебуваючи в мережі, ти втрачаєш не просто час, а й зв’язок з реальністю. Насправді, ми поки що не зрозуміли усієї згубності Facebook. Нам здається, що це прогресивно, коли чиновник сидить у соцмережі та безпосередньо спілкується з народом. Однак, бійтеся Бога, народу немає у Facebook, і вже точно народ – це не ваші симпатики, які лайкають пости. Люди з кокона можуть неадекватно оцінювати те, що насправді відбувається в реальному житті, адже їхнє коло замкнуте. Таким чином, рішення, які вони приймають, не можуть бути правильними, адже вони ґрунтуються на відфільтрованій інформації. Незабаром ми зрозуміємо, що чиновникам потрібно заборонити особисто спілкуватися у соцмережах, хіба що через секретарів.

- Скажіть, Ви продовжуєте співпрацю з НДСЛ «Охматдит»?

- Звичайно, вже понад 10 років я є членом Опікунської ради лікарні, а Jurimex веде найбільш складні питання, пов’язані з її функціонуванням і будівництвом на умовах pro bono. Крім того, за нашими правилами, члени Опікунської ради повинні бути благодійниками. Ми підтримуємо неонатологію. Якщо відкинути всю мішуру про соціально відповідальний бізнес, «Охматдит» – це те, що наповнює наше життя сенсом. Тому для нас це дуже важливий проект.

- В рамках Jurimex Ви, як і раніше, приділяєте багато уваги вихованню молодих юристів?

- Так, якщо не брати до уваги мою викладацьку діяльність, ми даємо можливість для роботи молодих хлопців, які хочуть і можуть працювати. З власного досвіду знаю, як нелегко отримати перше місце роботи, як важливо, щоб це місце роботи було «правильним», щоб людину відкрили, дали можливість зростати, а не використовували як кур’єра або секретаря. З огляду на це, 5 років тому ми запустили спеціальну програму для молоді, яка дає можливість ще студентом почати працювати, отримати досвід і знання та до закінчення навчання у ВНЗ вже бути хорошим фахівцем, розбиратися у професії та сформувати себе.

- Що Ви можете порадити молоді? Як стати професіоналом і досягти успіху в юридичній професії?

- Виховувати в собі юриста, тобто справжнього юриста, не ремісника, а художника – дуже непросто. Це щоденна важка праця, виховання в собі особливого ставлення до права не як до інструменту, а як до самодостатнього, складного явища, що об’єктивно існує в суспільстві та підкорює собі всі найбільш важливі відносини між людьми, що стоїть над іншими інститутами, в тому числі над державою (що в нашій країні з її глибокою позитивістської історією сприймається несерйозно). Це повага до права, яке проявляється, насамперед, у його знанні, але не тільки. Є кілька рівнів володіння правом: знання права, вміння його використовувати, застосовувати та здатність творити право. Вони відкриваються поступово і кожному по-своєму. До того ж вивчення права не припиняється ніколи! Мені хочеться вірити, що наша команда створює атмосферу, яка допомагає осягти всі ці рівні, розкрити чари права для кожного, хто насправді цього хоче.

Що потрібно від того, хто хоче стати юристом? Лише бажання і воля. Мені дуже подобається те, що колись сказав Любомир Гузар у відповідь на питання про те, як жити: «Працювати та молитися». Воістину просто і геніально! До цього я додав би ще дієслово «читати».

Отже, працювати, читати та молитися. І все буде добре!

Спеціально для Юридичної Газети