Криптовалюта в Україні: regally or not?

Світ постійно змінюється, з’являються нові процеси і технології. Не виняток – сфера розрахунків та платежів. Так, із виникненням та обігом криптовалюти гостро стало питання її правового регулювання  на національному та міжнародному рівнях, адже операції з її обігу мусять бути регульованими законодавчо. Через специфічну природу криптовалюти багато держав не визначилися зі своїм ставленням до неї, генеруючи довкола цілі напрями бізнесу. Неврегульований розвиток таких нових технологій, як криптовалюта і блокчейн, створює значні виклики фінансовій стабільності  та безпеці держави, оскільки можливість анонімності і відсутність фактичного контролю з боку державних структур сприяє тінізації економіки, до того ж навіть добросовісні власники криптовалюти з огляду на їх віртуальність та анонімність фактично позбавлені можливості захистити свої інтереси в адміністративному чи судовому порядку.

Оскільки фахове обговорення правових аспектів криптовалюти є надзвичайно актуальним та важливим в сьогоднішніх умовах, податкова платформа «Taxlink», Вищий адміністративний суд України, Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів, Асоціація податкових радників, Асоціація адвокатів України, Національна школа суддів України організували та провели конференцію «Правові аспекти криптовалюти в Україні». Участь у заході взяли судді, науковці, юристи, представники виконавчої та законодавчої гілок влади.

Так, за словами Наталії Блажівської, судді Вищого адміністративного суду України, кандидата юридичних наук, віце-президента Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, криптовалюта є першим винаходом системи фінансів, який, власне, було створено поза фінансовими інституціями і навіть без співпраці з ними. «Безумовно, криптовалюта є новітньою та простою і не використовує жодних чинних фінансових інструментів. Вона фактично становить загрозу статусу кво чинним фінансовим інструментам. Найбільш популярною з-поміж криптовалют є біткоїн, який також є першою цифровою валютою у світі. Звичайно, ці новітні механізми потребують найскорішого законодавчого врегулювання», – каже суддя.

Зі свого боку Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України, доктор юридичних наук, зазначив, що у світі сьогодні налічується понад 90 видів криптовалют. «Звісно, це породжує масу не врегульованих, не достатньо визначених і навіть ризикованих відносин і явищ, оскільки сама собою технологія є інтернаціоналізованою. І питання національного правового режиму та взаємин відповідних юрисдикцій є ще далеко не вирішеним. Адже якщо виникають відносини і є об’єкт регулювання, об’єкт відносин, то це створює у майбутньому певну проблему з відповідним правозастосуванням, у тому числі щодо судових спорів. Надзвичайно складний правовий режим використання цифрових технологій, оскільки дуже багато класичних правових інститутів не застосовуються до відносин щодо криптовалюти. Ми слідкуємо за законодавчим процесом у країні і знаємо, що вже готуються відповідні зміни до чинного законодавства у зв’язку з цим. Все говорить про те, що ця тема обговорюватиметься ще доволі тривалий час та перебуватиме в полі зору науковців, законодавців, суддів, щоб забезпечити належний захист тих, хто буде використовувати цей новий фінансовий інструмент», – підкреслив ректор НШСУ.

Депутати вже декларують біткоїни…

«У той час, як в інших країнах не просто розробляють правове регулювання для криптовалют, а вже дозволяють з 2018 року платити податки біткоїнами (Швейцарія) і випускають картки для переведення в готівку криптовалют і покупок (Британія), у нас в Україні досі не знають, чим (товаром, програмним кодом, фінансовим активом тощо) є криптовалюта та хто повинен контролювати її обіг», – справедливо відмічає народний депутат, член Комітету з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова.

За словами депутата, сьогодні СБУ кваліфікує дії окремих майнерів, як фіктивне підприємництво, легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом. Ці норми Кримінального кодексу мають дуже широке формулювання, чим зловживають правоохоронці, адже під них можна підставити що завгодно за принципом – не знаєш, як кваліфікувати, відкривай справу за хуліганство.

А тим часом біткоїни активно з’являються у деклараціях народних депутатів. «Оскільки їх курс зростає – на сьогодні 8 220 доларів, то виникає питання, чи оподатковується дохід між ціною купівлі біткоїна та його нинішньою вартістю або ціною продажу (обміну). Головне, щоб не вийшло так, що Податковий кодекс стане єдиним місцем в законодавстві, в якому буде визначено поняття криптовалют. В Євросоюзі криптовалюти відповідно до директиви про боротьбу з відмиванням грошей регулюються такими ж вимогами, як і інші фінансові сервіси щодо особистих даних, ідентифікації клієнта, контролю за фінансовими операціями.

Тож і нам потрібно рухатись до цивілізованого світу. Тим більше, що в парламенті нещодавно з’явилось цілих два законопроекти про обіг криптовалют – №№ 7183 і 7183-1 – вивчайте їх, робіть висновки», – закликає пані Острікова.

Президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, професор кафедри адміністративного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Вищого адміністративного суду України (2004-2011 роки), Президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів Олександр Пасенюк підкреслив приємні враження від того, що зараз стільки уваги на питання врегулювання криптовалют звертають судді, адвокати та вся юридична спільнота. Утім експерт сумнівається, чи зможемо ми врегулювати щось у цій сфері, адже це абсолютно особливий фінансовий інструмент.

При цьому він наголошує на важливості того, щоб інвестиції були захищені, а інвестори розуміли, що їх ніхто не відніме. «Ми в міністерстві вважаємо, що потрібно в першу чергу створити сприятливі умови для бізнесу. Первинне розміщення токенов має відбуватися в повній відповідності з законом про протидію відмиванню грошей. Ми докладемо всіх зусиль, щоб відшукати правильний алгоритм, зручний для бізнесу. Зрозуміло, що процес ICO відкриває нові можливості для економіки», – зазначив він.

Про біткоїни та тюльпани…

Професор кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев відмітив, що  криптовалюта – не перше явище у сфері фінансів, з яким людство стикнулося у своїй історії, та провів цікаву аналогію «про біткоїни та тюльпани», ажіотаж на цибулини яких спостерігався у 17 ст. у Голландії.

Тюльпани потрапили у Західну Європу в середині 16 сторіччя з території Передньої Азії і спочатку були визнані як економічна цінність та інвестиційний актив у середовищі нідерландської знаті професійних флористів. Втім звичайні сорти продавалися доволі дешево. На початку 17 сторіччя 200 цибулин коштували всього 57 гульденів. Набагато більше цінились гібриди, які відрізнялися багатобарвністю та строкатістю, – тут суми вимірювались тисячами. Садоводи, виходячи з високої ціни на гібридні види, почали нарощувати темпи селекції.

У результаті збільшення кількості строкатих цибулин їхня ціна просіла, що дозволило увійти на ринок новим покупцям та зумовило початок спекулятивного росту цін на цибулини.

Специфіка вирощування тюльпанів накладала обмеження на торгівлю цибулинами: їх неможливо було продавати цілий рік. Це зумовило початок використання деривативів – ф’ючерсів та свопів. Почали масово укладатися ф’ючерси, а поставка цибулин відбувалася за визначеними у них умовами. Покупці та продавці домовлялися здійснити передачу в майбутньому цибулин, які на момент укладення ф’ючерсу ще перебували в землі.

Трохи пізніше торговці зрозуміли: можна продавати не самі цибулини в майбутньому, а контракти на такі цибулини. Відбувалось нагромадження фіктивного капіталу через перепродаж. Поряд з появою спекуляцій з використанням похідних фінансових інструментів у 1634 році з’явилося інше – запровадження торгівлі умовними одиницями ваги цибулин, а не самими цибулинами. Такою одиницею став ас – 0,05 грама.

У 1635 році майже всі угоди були прив’язані до ваги цибулини в асах, а невдовзі ця одиниця стала самостійним елементом цивільного обороту.

За словами пана Гетманцева, з кінця листопада 1636 року розпочався неконтрольований ріст ціни на похідні інструменти. У лютому стало очевидно, що ціна є абсурдно високою (до 5 тисяч гульденів за цибулину). Багато продавців вирішили продати цибулини, але через надмірну пропозицію ціни впали.

«Чи можна проводити аналогії між тюльпаноманією та ажіотажем навколо криптовалют? Не можна впевнено говорити про те, що ріст цін на тюльпани тоді та ріст цін на біткоїн сьогодні – явища однакової економічної природи. Сучасні дослідники не можуть дійти однозначних висновків про те, що стало дійсною причиною кризи тюльпанів та чи була це перша спекулятивна бульбашка. Це явище досліджується і дотепер, висуваються нові гіпотези та припущення.  Проте і цибулини тюльпанів, і біткоїн кожен для свого часу володіють однією спільною рисою – це принципово нові виклики для суспільного життя, які потребують доктринального осмислення», – резюмує експерт.

Без штучних важелів

Суддя-спікер Дніпропетровського окружного адміністративного суду, член Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів Ірина Верба впевнена, що незбалансоване регулювання криптовалюти призведе до обмеження ринку на певних територіях та вимушеності переведення операцій до більш лояльних юрисдикцій. Тобто держави втрачатимуть, з одного боку, контроль за можливими операціями, з іншого – доходи від таких операцій. «Сьогодні переважна більшість операцій з криптоактивами перебуває поза межами правового поля, що певною мірою добре, бо їм ніхто не заважає. А коли ринок не стримується, не створюються штучні важелі, пов’язані з регулюванням, у тому числі і з фіскальною метою, розвивається і ринок, і економіка загалом. З іншого боку, безумовно, є ризики. Зокрема, неможливість державного фінансового моніторингу та контролю. Ось це дійсно погано, тому що не всі операції, пов’язані з криптоактивами, є позитивними. Є загроза використання криптовалюти в операціях, які знаходяться поза межами закону. І необхідно створювати захист від таких дій. Державне унормування використання криптоактивів здійснюється занадто повільно. Проте заборонити їх використання не буде ефективною стратегією. Тому варто все ж врегулювати ці питання на законодавчому рівні», – впевнена суддя.

Детальний аналіз законодавчих ініціатив з регулювання обігу криптовалют в Україні провела суддя Львівського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук, керівник відокремленого підрозділу  Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів в Львівській області Роксолана Качур. Серед іншого, суддя нагадала присутнім, що у світовій практиці перші спроби регулювання обігу криптовалюти почалися п’ять років тому. «Перший в цьому напрямі став Європейський Союз – у 2012 році ЄЦБ визнав біткоїн конвертованою децентралізованою віртуальною валютою. Хоча ЄЦБ викладає список недоліків: відсутність прозорості, якості і безперервності; висока залежність від ІТ-інфраструктури та мереж; анонімність та висока волатильність. Якщо говорити про світову практику обігу криптовалюти з погляду закону і ведення бізнесу, найкраща ситуація у Австралії, Великобританії. США, Канаді, Японії. Європейський Союз, також схильний до криптовалюти, у 2015 році постановив не оподатковувати операції з купівлі-продажу фіатних валют за біткоїни. У лютому в Австралії відкрився біткоїн-банк, де можна отримати консультації з криптовалюти, відкрити гаманець і здійснити обмін біткоїна на долари і євро», – констатує пані Качур.

Аналізуючи законопроекти про обіг криптовалюти в Україні №№ 7183 і 7183-1, суддя зазначила, що обидва законопроекти пропонують визначення криптовалюти, майнінгу, інших специфічних термінів, визначають склад осіб, які мають право здійснювати криптовалютні трансакції та займатися майнінгом, порядок регулювання діяльності бірж,  вирішують питання  регулятора, відповідальність за порушення законодавства України про використання та обіг криптовалюти, порядок оподаткування, ідентифікацію та персоніфікацію суб’єктів криптовалютних операцій. «Оскільки процес створення криптовалюти децентралізовано, НБУ в цьому процесі не може не лише брати участь, а й регулювати, проте НБУ буде розподіляти порядок створення і діяльності криптовалютних бірж», – відмічає юрист.

За словами експерта, прийняття нормативного акта також обґрунтовується тим, що це дозволить легалізувати криптовалюту та встановить норми регуляції правовідносин щодо обігу, зберігання, володіння, використання та проведення операцій за допомогою криптовалюти в Україні.

Серед іншого, у документі передбачено, що «криптовалюта» – це програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об’єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про які вносяться та зберігаються у системі блокчейн як облікові одиниці поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду).

Блокчейн – база даних про трансакції, яка формується учасниками мережі блокчейн .

«Проект пропонує вважати, що криптовалюта (програмний код) є об’єктом права власності, а її оборот здійснюється за допомогою договору міни. Юристи континентального права звикли під об’єктами права власності розуміти матеріальні речі. Навіть з урахуванням практики ЄСПЛ, де право власності тлумачиться автономно і включає в себе не матеріальні речі, програмний код таким не є. Таким чином, у законопроекті відбувається підміна понять купівля/продаж терміном «Обмін», проте ніяких обмежень на використання криптовалюти це не накладає. Прийняття вказаного законопроекту вимагатиме аналізу та застосування норм про право власності до цих об’єктів», – зауважує пані Качур.

 При цьому вона зазначає, що законопроект пропонує обкладати податком усі без винятку операції з криптовалютами. Отримана в результаті майнінгу винагорода вважається об’єктом оподаткування. Тобто майнеру – фізичній особі доведеться заплатити з доходу 18 % податку з доходів фізичних осіб і 1,5 % військового збору.

 «Правда, документ ніяким чином не згадує, від якої суми варто обраховувати податок. Адже котирування криптовалют змінюються щосекундно. Також не існує і всесвітньої ціни на неї. Котирування на двох різних біржах можуть сильно відрізнятися. Але, крім доходів майнерів, оподатковуватися повинні і всі  операції з криптовалютою на українських біржах, а також доходи самих майданчиків. Тут питань виникає ще більше, але за роз’ясненнями законопроект відсилає до чинного законодавства України», – резюмувала експерт.

Податкова Швеції vs Девід Хедквіст

Сергій Верланов, кандидат юридичних наук, партнер АО «Саєнко Харенко», охарактеризував правову природу криптовалют у судовій практиці Європейського суду  як приклад навівши судовий спір між податковим органом Швеції та Девідом Хедквістом.

Суть спору полягала в тому, що Хедквіст через компанію бажав надавати послуги по обміну традиційних валют на біткоїн і навпаки. Він звернувся за попередньою податковою консультацією з метою визначення, чи такі операції обміну є об’єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з отриманою консультацією операції з обміну віртуальних валют звільняються від оподаткування ПДВ за пунктом «е» статті 135 ПДВ Директиви ЄС (EU VAT Directive).

Податковий орган Швеції не погодився з отриманою консультацією та оскаржив її до Вищого адміністративного суду Швеції.

Вищий адміністративний суд Швеції, маючи сумніви щодо застосування винятків, передбачених ПДВ Директивою ЄС, звернувся до Європейського суду з метою отримання попереднього рішення щодо таких питань:

22 жовтня 2015 року за наслідками розгляду звернення Європейським судом було прийнято рішення у справі C-264/14 (далі – Рішення), в якому містяться: висновки щодо природи віртуальних валют та біткоїну; висновки щодо оподаткування операцій з обігу віртуальних валют.

Так, відповідно до Рішення:

«…не існує єдиного емітента віртуальної валюти. Натомість вона створюється мережею за допомогою спеціального алгоритму. Система дозволяє забезпечити анонімність власників та переказів між ними. «Біткоїн адреси» виступають аналогами банківських рахунків» (пункт 11 Рішення);

«…на відміну від електронних грошей віртуальним валютам притаманні власні одиниці обліку, як, наприклад, «1 біткоїн» (пункт 12 Рішення);

«…не може вважатись «матеріальним майном» в розумінні статті 14 ПДВ Директиви ЄС, оскільки віртуальна валюта може виступати лише платіжним засобом» (пункт 24 Рішення);

«…перекази віртуальних валют можуть бути здійснені без залучення банків чи фінансових установ» (пункт 37 Рішення);

«…віртуальна валюта «біткоїн» не може вважатись поточним банківським рахунком, депозитним рахунком, платежем чи грошовим переказом. На відміну від грошових чеків, боргових зобов’язань, інструментів кредитування, біткоїн виступає прямим платіжним засобом між суб’єктами розрахунків» (пункт 42 Рішення);

«…єдиним призначенням віртуальної валюти «біткоїн» є здійснення розрахунків між суб’єктами відносин» (пункт 52 Рішення);

«…віртуальна валюта «біткоїн» не може вважатись цінним папером або інструментом, що посвідчує право на майно» (пункт 55 Рішення).

У Рішенні суду також ішлося про те, що:

«Операції з обміну платіжних засобів не відповідають визначенню і ознакам, притаманним операціям з постачання товарів і повинні вважатись операціями з постачанням послуг» (пункт 26 Рішення);

«Операції з нетрадиційними валютними коштами, тобто такими, що не визнані законним платіжним засобом, вважаються фінансовими операціями, допоки такі валютні кошти приймаються учасниками відносин як альтернативи законним платіжним засобам і не мають жодного іншого призначення, крім проведення розрахунків між ними» (пункт 49 Рішення).

Зміст статті 135 (е) ПДВ Директиви ЄС охоплює операції з обміну віртуальних валют на традиційні валюти, а тому такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ (пункт 53 Рішення).

«Рішення не означає, що операції з віртуальними валютами, а зокрема біткоіном, не можуть виступати об’єктом ПДВ за будь-яких обставин, – зауважує пан Варланов. – Операції з обміну віртуальних валют на традиційні валютні кошти не виступають об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки за жодною ознакою не можуть бути кваліфіковані як операції, які є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з ПДВ Директиви ЄС. За належного визначення віртуальних валют на законодавчому рівні операції з віртуальними валютами можуть виступати об’єктом оподаткування ПДВ. Наприклад, у випадку визнання віртуальних валют товаром», – резюмував експерт.

Директива не регулює?

Проблемні питання використання віртуальних валют в Україні проаналізував Юрій Крайняк, керуючий партнер ЮК «Jurimex». Юрист нагадав присутнім, що криптовалюта – віртуальна валюта, використання якої не має іншої мети, крім як використання для цілей платежів (§ 24 рішення Європейського суду

від 22 жовтня 2015 року (справа C-264/14)).

Обмін криптовалюти на традиційні валюти  (і навпаки) не підпадає під визначення “поставка товарів”, закріплене в статті 14 Директиви, а має розглядатись як поставка послуг (§ 31 рішення Європейського суду від 22 жовтня 2015 року).

Транзакції, пов’язані з нетрадиційними валютами (тобто валютами, які не є законними засобами платежу в одній чи декількох країнах), якщо їх використання було прийняте сторонами трансакції як альтернатива законним засобам платежу і не мають іншої мети, крім як здійснення оплати, є фінансовими транзакціями (§ 49 рішення Європейського суду  від 22 жовтня 2015 року).

Транзакції, пов’язані з нетрадиційними валютами (тобто «фінансові транзакції») не обов’язково повинні проводитись банками і фінансовими установами (§ 37 рішення Європейського суду від 22 жовтня 2015 року).

Що ж до того, чи може криптовалюта бути засобом платежу в Україні, доповідач навів кілька офіційних позицій державних відомств.

Позиція НБУ: «НБУ розглядає “віртуальну валюту/криптовалюту” Bitcoin як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися (…) на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства.» (Роз’яснення НБУ від 10.11.2014 «Щодо правомірності використання в Україні “віртуальної валюти/криптовалюти” Bitcoin»).

Позиція ДФС: «Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються» (основний мотив роз’яснення ДФС на запит Укрінформу (серпень 2017)).

У свою чергу ЦКУ говорить, що законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Криптовалюта не є ні грошовою одиницею України, ні іноземною валютою.

При цьому експерт нагадав присутнім про Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій.

До “валютних операцій” документ відносить:

- операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності (…);

- операції пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу (…);

- операції, пов’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

До  “валютних цінностей” належать:

- валюта України;

- платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України;

- іноземна валюта;

- платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах;

- банківські метали.

Криптовалюта не є валютною цінністю та не підпадає під дію Декрету.

Біткоїн – інструмент поза контролем?

Чому біткоїн це незаконно, а блокчейн – технологія майбутнього, спробував пояснити учасникам конференції адвокат, CEO «Yours Lawyers», голова Фінансового комітету ААУ Олександр Черних. Він нагадав, що у 2006-2008 рр. внаслідок фінансової кризи та банкрутства інвестиційних банків приватні інвестори масово вийшли з ринку цінних паперів та деривативів. Тоді з ринку вийшли 4 трлн доларів США. Сенатори та конгресмени почали активно думати, як виходити із ситуації: пропонувалося заборонити інвестиційні операції на позабіржових ринках, розділити банківський та інвестиційний бізнес тощо. Аж доки дехто (Сатоші Накамото) наприкінці 2008 року,не вигадав біткоїн, інструмент поза регулюванням, поза контролем держави та без будь-яких ліцензій. За словами доповідача, на сьогодні у світі вже обертається 160 млрд доларів у  криптовалютах. «Хочете знати, що спільного між дикими племенами та криптовалютами і їх операторами? Теж саме, що між варварами та Римом – варвари жили поза римським правом! Вони користувалися своїм звичаєвим правом (аналог вільного коду криптовалюти), накопичували статки, доки не ставався форс-мажор, а потім йшли під захист Римського права. Воно як алгоритм (протокол) поведінки між учасниками відносин розроблялося понад 2 тис років. І забезпечувалося силою держави. Сучасне світове законодавство – це розвиток римського права, яке адаптував Наполеон, а потім Германія та інші імперії. Чи підпорядковуються учасники ринку криптовалют законам чи ні?» – задається питанням адвокат.

При цьому доповідач навів приклад фальсифікації із сайта провайдера криптовалют, де термін «легальність» біткоїна навмисне переклали неправильно. «Жодна країна не дозволяла біткоїн. Країни лише дозволили роботу особам, які повністю підкоряються праву!» – нарікає пан Черних.

Водночас експерт впевнений, що блокчейн – це реальна революція! Це механізм взаємодії віртуальних алгоритмів та законів.

То скільки ж платити?

Актуальних питань оподаткування операцій з криптовалютами торкнувся юрист АО «Саєнко Харенко» Микита Полатайко. Доповідач також звернув увагу присутніх на роз’яснення НБУ від 10.11.2014 «Щодо правомірності використання в Україні “віртуальної валюти/криптовалюти” Bitcoin», в якому НБУ розглядає “віртуальну валюту/криптовалюту” Bitcoin як грошовий сурогат…».

При цьому пан Полатайко каже, що представники відомства, як це не дивно, усіляко відхрещуються від цього листа та кажуть, що це просто відповідь на звернення, а не джерело права. «Навіть була обіцянка видати у вересні спільну заяву регуляторів з приводу того, як же все-таки сприймати біткойни та інші криптовалюти. Проте ніякого підзаконного нормативного акта чи хоча б просто письмового документа ми досі не маємо. У той же час вони заявляють, що це точно не грошовий сурогат, не електронні гроші, не валюта і не платіжний засіб. Я підтримую позиції комісії ЄС, яка регулює фінансовий ринок, про те, що від терміна «криптовалюта» необхідно відмовлятися та називати їх, наприклад, «криптоодиницями», щоб не вводити в оману і не застосовувати автоматичне регулювання валюти», – каже він.

Повертаючись до теми оподаткування, експерт відмітив ризик, що це назвуть нелегальним, і бізнесу необхідно враховувати цей ризик при проведенні операцій. «Зрозуміло, що рано чи пізно буде роз’яснення НБУ і ми всі будемо мати підтвердження, що ми в правовому полі. Але є ще один ризик – це абсолютна правова невизначеність у питаннях оподаткування. Об’єктивно наразі не зрозуміло, як це платити податки і спати спокійно. Я проводжу відкриту роботу, я погоджуюся сплатити всі податки, але виникає питання, яким чином мені їх сплачувати, скільки, як вирахувати цей об’єм?» – справедливо запитує експерт.

Що ж до того, чи є операції з криптовалютами об’єктом ПДВ в Україні, пан Полатайко каже, що тут також багато не зрозумілих та не вирішених питань. За словами доповідача, якщо юридична особа намайнила криптовалюти, то платити ПДВ за цією операцією непотрібно, позаяк відбулося, умовно кажучи, виробництво. Але далі відбувається обмін на ключі або обмін на товари та послуги, відчуження криптовалют за кошти. Всі ці операції потенційно могли б бути об’єктом ПДВ. «У ПКУ є виняток для цінних паперів, для валют, для зобов’язань третіх сторін. Якщо говорити конкретно про криптовалюти та біткойн – то немає зобов’язання ніякої сторони, немає особи, яка зобов’язується її викупити. Так, є біржі, на яких її можна продати, але завтра, якщо не буде попиту, вони більше не допоможуть з продажем. Імітента немає, немає зобов’язання іншої сторони і ми виходимо в те, що у нас немає прямого виключення. Єдине, що ми можемо сказати, якщо ми визнаємо, що операції з криптовалютами точно не є операціями з постачання товарів чи послуг. Проте, якщо дивитися на визначення «постачання послуг» та врахувати загальну думку, ці операції все ж таки схожі на постачання послуг у податковій термінології. У тому числі й через те, що це ніяк зараз не можна кваліфікувати, окрім, як операції з передачі прав на нематеріальні активи», – констатує експерт.

Беремо приклад з Японії!

У свою чергу суддя Київського апеляційного адміністративного суду, кандидат юридичних наук, член Всеукраїнської асоціації адміністративних судів Оксана Епель, каже, що, судячи з аналізу рішень суду ЄС, останній вважає криптовалюту грішми. «Такі висновки суду ЄС були імплементовані в багатьох країнах. До криптовалют досить лояльне відношення не тільки в європейських державах, а й в усьому світі. Щоправда, у В’єтнамі, Болівії, Еквадорі, Таїланді взагалі використання криптовалют заборонено на законодавчому рівні. Але ж ми хочемо розвиватися в іншому напрямі, тому цей приклад не дуже вдалий для України, хочеться більше для прикладу звернутися до Японії, яка визнає криптовалюти фінансовим активом та засобом платежу. Але з огляду на практику європейських країн, на рішення суду ЄС та аналіз вітчизняного законодавства мені як судді, як науковцю хочеться дотриматися балансу між інтересами держави і фізичних та юридичних осіб, які здійснюють операції за криптовалюти чи з її використанням. На мою думку, операції з купівлі чи продажу самої криптовалюти треба розрізняти. Визначаючи, оподатковується чи не оподатковується ПДВ, треба чітко розмежовувати предмет цієї операції: операція, безпосередньо з купівлі-продажу самої криптовалюти чи операція з купівлі-продажу товарів-послуг за криптовалюти. У випадку вчинення операції з криптовалютою з метою її конвертації в електронні або в інші кошти, вона набуває статус товару як такого. Виходячи з аналогії законодавчо регламентованих принципів оподаткування операцій з валютою розділу 5 ПКУ, такі операції не будуть оподатковуватися ПДВ. Якщо ж платіжні операції здійснюються за криптовалюту, вони виступають як платіжний засіб з дотриманням усіх приманних господарським операціям складових. Тут уже виникають підстави для нарахування ПДВ», – резюмувала суддя.

Тетяна ПАШКОВСЬКА,

журналіст TaxLink