Огляд податкового законодавства за 06 – 12 листопада 2017 року

Законопроекти

Щодо рентної плати за спеціальне використання води

07 листопада 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до статті 255 Податкового кодексу України щодо рентної плати за спеціальне використання води № 7260

Законопроектом передбачається внести зміни до статті 255 ПК України, звільнивши об’єкти природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення від сплати рентної плати за спеціальне використання води (крім скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів).

Щодо зниження ставки акцизного податку на транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), що були у використанні

08 листопада 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України (щодо зниження ставки акцизного податку на транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), що були у використанні) № 7269

Законопроектом пропонується внести зміни до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими тимчасово до 31 грудня 2018 року знизити ставки акцизного збору на транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), що були у використанні.

Щодо покращення умов застосування реєстраторів розрахункових операцій

10 листопада 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо покращення умов застосування реєстраторів розрахункових операцій № 7281

Законопроектом передбачається компенсувати фізичним особам-підприємцям кошти, витрачені на придбання РРО, шляхом вирахування витраченої суми з доходів такої фізичної особи-підприємця. При цьому таке вирахування застосовується виключно для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку і не зобов’язані використовувати РРО, а бажають добровільно використовувати його у своїй господарській діяльності.

Також пропонується скасувати обов’язок ведення книги обліку розрахункових операцій, врегулювати питання щодо видачі розрахункових документів покупцям при реалізації товарів дистанційним способом, запровадити можливість направляти копії розрахункових документів на оплату товару покупцю на адресу його електронної пошти та/або на номер мобільного телефону за допомогою SMS-повідомлень та/або шляхом розміщення в особистому кабінеті на сайті продавця.

Щодо надання перехідного періоду українськими авіакомпаніями на перехід з літаків закордонного виробництва на літаки вітчизняного виробника

10 листопада 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований Проект Закону про внесення зміни до розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості” щодо надання перехідного періоду українськими авіакомпаніями на перехід з літаків закордонного виробництва на літаки вітчизняного виробника № 7280

Законопроектом пропонується відтермінувати до 1 січня 2023 року положення, згідно з якими у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються повітряні судна, що ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу, крім літаків масою порожнього обладнаного апарата понад 10000 кг, але не більше 30000 кг та максимальною пасажиромісткістю від 44 до 110 місць.

Щодо дерегуляції певних видів господарської діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється органами доходів і зборів

27 жовтня 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо дерегуляції певних видів господарської діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється органами доходів і зборів № 7241-1.

Законопроектом пропонується:

  1. визнати уповноважену особу (представника) митним представником та встановити, що митний представник повинен бути резидентом і може діяти не тільки від імені декларанта, а також і від свого власного імені;
  2. конкретизувати обов’язки, права і відповідальність уповноваженої особи (митного представника). При цьому в чинній редакції статті 293 Митного кодексу України і на сьогодні зазначено, що в разі декларування товарів особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов’язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом (незалежно від того чи діятиме вона від імені декларанта, чи від свого імені);
  3. виключити митну брокерську діяльність з переліку видів  діяльності, контроль за якими здійснюється органами доходів і зборів;
  4. встановити, що митний брокер надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, від свого імені.

Роз’яснення Державної фіскальної служби України

Категорія Зміст Назва
ПДФО Податкова нагадала платникам податків, що фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, починаючи з 01.01.2017 року, має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 року основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів, при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім основних засобів подвійного призначення) Індивідуальна податкова консультація ДФС № 2533/Ч/99-99-13-01-03-14/ІПК від 06 листопада 2017 року щодо порядку оподаткування операцій з надання рухомого майна у користування за договором позички
Податок на прибуток Контролюючий орган роз’яснив платникам правило тонкої капіталізації, зазначивши, що для платника податку, у якого у звітному році сума боргових зобов’язань, визначених в пункту 140.1 статті 140 ПК України, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, не перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму відсотків, що збільшити фінансовий результат минулих періодів відповідно до пункту 140.2 статті 140 ПК України і зменшених на 5 відсотків Лист ДФС № 14651/7/99-99-15-02-02-17 від 07 червня 2017 року щодо правомірності зменшення фінансового результату до оподаткування на суму невикористаних відсотків минулих періодів
ПДВ Фіскальна служба роз’яснила, що якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) не обмежені функціональним призначенням такої продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо ж згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання “кінцевим споживачем”), то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Індивідуальна податкова консультація ДФС № 2376/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25 жовтня 2017 року «Про порядок оподаткування ПДВ» щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг, пов’язаних із програмною продукцією, і надання права на використання програмної продукції на умовах ліцензійного договору
Єдиний податок Податкова роз’яснила, що якщо фізична особа – підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі обліку доходів, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу – виручка за певний період. Таким чином, зазначена виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку. Індивідуальна податкова консультація ДФС  2561/П/99-99-13-01-02-14/ІПК від 09 листопада 2017 року щодо ведення обліку платниками єдиного податку
ДФС України роз’яснила, що у разі, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається у періоді їх отримання, то такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи – платника єдиного податку першої – третьої груп та не підлягають відображенню у податковій декларації.

У разі, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа – платник єдиного податку першої – третьої груп повинна включити таку суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.

Індивідуальна податкова консультація ДФС № 2551/К/99-99-13-01-02-14/ІПК від 08 листопада 2017 року щодо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю платником єдиного податку