Огляд податкового законодавства за 27 листопада – 03 грудня 2017 року

  Законопроекти

                       Щодо перегляду ставок рентної плати за спеціальне використання води

29 листопада 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок рентної плати за спеціальне використання води № 7347.

Законопроектом пропонується внести зміни до ПК України в частині перегляду ставок рентної плати за спеціальне використання води для створення державного фонду розвитку водного господарства.

Для більшої наглядності пропонуємо Вам ознайомитися із порівняльною таблицею діючих ставок рентної плати за використання води із ставками, які пропонується запровадити.

Зміст положення  (норми) чинного акта законодавства Зміст відповідного положення  (норми) проекту акта
255.5. Ставки рентної плати за спеціальне використання води встановлюються у таких розмірах:

255.5.1. за спеціальне використання поверхневих вод:

255.5. Ставки рентної плати за спеціальне використання води встановлюються у таких розмірах:

255.5.1. за спеціальне використання поверхневих вод:

Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків Ставка рентної плати, гривень за 100 куб. метрів Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків Ставка рентної плати, гривень за 100 куб. метрів
Дніпра на північ від міста Києва (Прип’яті та Десни), включаючи місто Київ 49,80 Дніпра на північ від міста Києва (Прип’яті та Десни), включаючи місто Київ 79,68
Дніпра на південь від міста Києва (без Інгульця) 47,37 Дніпра на південь від міста Києва (без Інгульця) 75,79
Інгульця 72,25 Інгульця 115,6
Сіверського Дінця 97,13 Сіверського Дінця 155,40
Південного Бугу (без Інгулу) 54,77 Південного Бугу (без Інгулу) 87,63
Інгулу 67,20 Інгулу 107,52
Дністра 29,84 Дністра 47,74
Вісли та Західного Бугу 29,84 Вісли та Західного Бугу 47,74
Пруту та Сірету 22,41 Пруту та Сірету 35,86
Тиси 22,41 Тиси 35,86
Дунаю 19,97 Дунаю 31,95
Річок Криму 99,59 Річок Криму 159,34
Річок Приазов’я 119,57 Річок Приазов’я 191,31
Інших водних об’єктів 54,77 Інших водних об’єктів 87,63
255.5.2. за спеціальне використання підземних вод: 255.5.2. за спеціальне використання підземних вод:
Найменування регіону Ставка рентної плати, гривень за 100 куб. метрів Найменування регіону Ставка рентної плати, гривень за 100 куб. метрів
Автономна Республіка Крим (крім міста Севастополя) 92,11 Автономна Республіка Крим (крім міста Севастополя) 147,38
місто Севастополь 92,11 місто Севастополь 147,38
Області: Області:
Вінницька 79,61 Вінницька 127,38
Волинська 82,23 Волинська 131,57
Дніпропетровська 69,76 Дніпропетровська 111,62
Донецька 94,66 Донецька 151,46
Житомирська 79,61 Житомирська 127,38
Закарпатська 52,30 Закарпатська 83,68
Запорізька: Запорізька:
Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Якимівський райони 79,61 Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Якимівський райони 127,38
Інші адміністративно-територіальні одиниці області 72,25 Інші адміністративно-територіальні одиниці області 115,6
Івано-Франківська: Івано-Франківська:
Богородчанський, Верховинський, Долинський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський райони 124,50 Богородчанський, Верховинський, Долинський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський райони 199,2
Інші адміністративно-територіальні одиниці області 69,76 Інші адміністративно-територіальні одиниці області 111,62
Київська: Київська:
Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Поліський райони 57,87 Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Поліський райони 92,59
Інші адміністративно-територіальні одиниці області 68,28 Інші адміністративно-територіальні одиниці області 109,25
Кіровоградська 92,11 Кіровоградська 147,38
Львівська 72,25 Львівська 115,6
Луганська 104,56 Луганська 167,30
Миколаївська 104,56 Миколаївська 167,30
Одеська 87,16 Одеська 139,46
Полтавська: Полтавська:
Великобагачанський, Гадяцький, Зіньківський, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Решетилівський, Хорольський, Шишацький райони 53,85 Великобагачанський, Гадяцький, Зіньківський, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Решетилівський, Хорольський, Шишацький райони 86,16
Інші адміністративно-територіальні одиниці області 60,02 Інші адміністративно-територіальні одиниці області 96,03
Рівненська: Рівненська:
Володимирецький, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський, Сарненський, Острозький райони 64,24 Володимирецький, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський, Сарненський, Острозький райони 102,78
Інші адміністративно-територіальні одиниці області 74,62 Інші адміністративно-територіальні одиниці області 119,39
Сумська: Сумська:
Глухівський, Сумський, Роменський, Шосткинський райони 60,02 Глухівський, Сумський, Роменський, Шосткинський райони 96,03
Інші адміністративно-територіальні одиниці області 68,35 Інші адміністративно-територіальні одиниці області 109,36
Тернопільська 97,13 Тернопільська 155,41
Харківська 74,67 Харківська 119,47
Херсонська 74,67 Херсонська 119,47
Хмельницька: Хмельницька:
Деражнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Полонський, Шепетівський райони 62,28 Деражнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Полонський, Шепетівський райони 99,65
Інші адміністративно-територіальні одиниці області 94,66 Інші адміністративно-територіальні одиниці області 151,46
Черкаська 53,85 Черкаська 86,16
Чернівецька 87,16 Чернівецька 139,46
Чернігівська: Чернігівська:
Городнянський, Корюківський, Ічнянський, Сосницький, Сновський, Талалаївський райони 74,67 Городнянський, Корюківський, Ічнянський, Сосницький, Сновський, Талалаївський райони 119,47
Інші адміністративно-територіальні одиниці області 58,38 Інші адміністративно-територіальні одиниці області 93,41
м. Київ 74,40 м. Київ 119,04
255.5.3. для потреб гідроенергетики – 9,68 гривні за 10 тис.куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій; 255.5.3. для потреб гідроенергетики – 15,49 гривні за 10 тис.куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій;
255.5.4. для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю:

для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, – 0,1659 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;

для пасажирського флоту, що експлуатується, – 0,0184 гривні за 1 місце-добуексплуатації;

255.5.4. для потреб водного транспорту з усіхрічок, крім Дунаю:

для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, – 0,2654 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;

для пасажирського флоту, що експлуатується, – 0,0294 гривні за 1 місце-добу експлуатації;

255.5.5. для потреб рибництва:

50,82гривні за 10 тис.куб. метрі вповерхневої води;

61,10гривні за 10 тис. куб. метрі впідземної води;

255.5.5. для потреб рибництва:

81,31 гривні за 10 тис.куб. метрів поверхневої води;

97,76 гривні за 10 тис. куб. метрів підземної води;

255.5.6. за воду, що входить виключно до складу напоїв:

47,27гривні за 1 куб. метр поверхневої води;

55,13гривні за 1 куб. метр підземної води;

255.5.6. за воду, що входить виключно до складу напоїв:

75,63 гривні за 1 куб. метр поверхневої води;

88,21 гривні за 1 куб. метр підземної води;

255.5.7. за шахтну, кар’єрну та дренажну воду – 10,95гривні за 100 куб. метрів води. 255.5.7. за шахтну, кар’єрну та дренажну воду – 17,52 гривні за 100 куб. метрів води.

Роз’яснення Міністерства фінансів України

29 листопада було опубліковано роз’яснення Міністерства фінансів України № 35220-06-5/31577 від 17 листопада 2017 року щодо відображення в бухгалтерському обліку окремих операцій. В ньому Міністерство фінансів роз’яснило нюанси обліку обмінних операцій.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 “Доходи”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2010 року № 1629 (далі – Стандарт 124), обмінна операція – це господарська операція з продажу/придбання активів в обмін на грошові кошти, послуги (роботи), інші активи або погашення зобов’язань; необмінна операція – це господарська операція, яка не передбачає передачі активів, послуг (робіт) в обмін на отриманий дохід або активи, але може передбачати виконання певних умов. 

Враховуючи рекомендації зі співставлення субрахунків бухгалтерського обліку доходів та витрат з кодами бюджетної класифікації, надані листом Міністерства фінансів України від 30 грудня 2016 року № 31-11420-06-5/37851, сплата податкових, неподаткових та інших платежів на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством, що здійснюється за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки”, належить до витрат за необмінними операціями.

Перелік рахунків і субрахунків для узагальнення у бухгалтерському обліку інформації про факти діяльності суб’єктів державного сектору визначається Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2013 року № 1203, призначення і порядок ведення яких встановлено Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2015 року № 1219.

Для відображення інформації про суми визнаних витрат за необмінними операціями призначено субрахунок 8511 “Витрати за необмінними операціями” Плану рахунків.

Відповідно до пункту 3.9 розділу II Стандарту 124 суми штрафів, неустойки, пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів звітного періоду за датою фактичного їх надходження.

Відповідно до Порядку застосування Плану рахунків суми штрафів, неустойки, пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, що включаються до складу доходів звітного періоду відповідно до законодавства, обліковуються на субрахунку 7511 “Доходи за необмінними операціями” Плану рахунків.

Роз’яснення Державної фіскальної служби України

Категорія Зміст Назва
ПДВ Податкова нагадала платникам ПДВ, що відповідно до пункту 201.11 статті 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника).

При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

ІПК ДФС № 2728/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 27 листопада 2017 року «Про податок на додану вартість» щодо можливості включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною, не зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних
ДФС України роз’яснила, що в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій податковій накладній, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених ПК України термінів реєстрації.

ІПК ДФС № 2730/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 27 листопада 2017 року «Про податок на додану вартість» щодо порядку відображення в податковій декларації з ПДВ податкових зобов’язань у випадку помилкового складання податкової накладної, якщо покупець відмовляється від реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до такої податкової накладної
Контролюючий орган роз’яснив, що операція із внесення пайових внесків членами обслуговуючого кооперативу на рахунок такого кооперативу з метою забезпечення його статутної діяльності не є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому сума таких пайових внесків не враховується при визначенні обсягу операцій, по досягненню якого платник податку зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ. ІПК ДФС № 2731/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 27 листопада 2017 року «Про податок на додану вартість» щодо врахування при визначенні суми, досягнення якої є підставою для обов’язкової реєстрації платником ПДВ обслуговуючого кооперативу, який здійснює будівництво офісно-торгівельного центру, сум внесків, що сплачуються членами такого кооперативу
Єдиний податок Фіскальна служба нагадала платникам податків, що при виплаті сільськогосподарськими товаровиробниками дивідендів засновникам – юридичним особам, такі сільгоспвиробники сплачують авансові внески з податку на прибуток. ІПК ДФС № 2736/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 27 листопада 2017 року щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток платником єдиного податку четвертої групи у разі виплати дивідендів власникам підприємства – фізичним особам за ставкою, чинною на момент виплати
ПДФО Податкова нагадала платникам податків, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

При цьому умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість.

Проте якщо стороною договору купівлі- продажу, міни об’єкта нерухомого майна є, зокрема юридична особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

ІПК ДФС № 2740/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 27 листопада 2017 року щодо виникнення обов’язку виконання функцій податкового агента
Контрольовані операції ДФС України роз’яснила, що звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік має подаватись згідно діючих вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій контрольованими мають використовуватись норми підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року). ІПК ДФС № 2742/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 27 листопада 2017 року щодо критеріїв визначення операцій контрольованими за 2016 звітний рік
Постійне представництво нерезидента Податкова нагадала, що іноземні компанії можуть вести свою діяльність в Україні через створення постійного представництва. При цьому доходи такого постійного представництва оподатковуються податком на прибуток в загальному порядку. Таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента. Проте якщо постійне представництво розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у контролюючому органі, то відповідно до вимог пункту 133.3 статті 133 ПК України вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

ІПК ДФС № 2743/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 27 листопада 2017 року щодо діяльності іноземної компанії на території України