Огляд податкового законодавства за 11 – 17 грудня 2017 року

Законопроекти

Щодо унормування порядку дій органів доходів і зборів та відповідальності юридичних і фізичних осіб під час вирішення питань, що стосується класифікації товарів для митних цілей

13 грудня 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо унормування порядку дій органів доходів і зборів та відповідальності юридичних і фізичних осіб під час вирішення питань, що стосується класифікації товарів для митних цілей № 7391

Законопроектом пропонується встановити, що до початку переміщення товарів через митний кордон декларанти можуть подавати звернення щодо попередніх рішень щодо застосування окремих положень законодавства України з питань державної митної справи (зокрема, щодо класифікації товарів).

Пропонується виключити слова «у складних випадках» у пункті п’ятому частини другої статті 68 та частину п’яту статті 69 МК України. Наявність цих слів у Митному кодексі означає, що будь-який випадок класифікації у будь-який момент може стати складним, але визнати його таким і прийняти рішення з цього питання є прерогативою митниці. Як наслідок, порушується принцип правової визначеності.

Пропонується також встановити, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів, які призвели до неправильної класифікації товарів,  орган доходів і зборів зобов’язаний прийняти рішення про класифікацію товарів. У разі прийняття законопроекту це рішення не буде підставою для складення протоколу про порушення митних правил.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів, пропонують застосовувати органами доходів і зборів виключно у разі подання заявником недостовірних документів та/або надання ним недостовірної інформації.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей пропонують оприлюднювати на сайті ДФС.

Осіб, які діють на підставі невідкликаного рішення органу доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей, пропонують звільнити від відповідальності.

Зазначені декларантом або уповноваженою ним особою в оформлених митних деклараціях коди УКТ ЗЕД товарів, які у подальшому визнані неправильною класифікацією під час здійснення органом доходів і зборів контролю правильності класифікації товарів, пропонують не вважати помилками за умови надання декларантом або уповноваженою ним особою під час митного оформлення усіх наявних у нього відомостей, які використовувалися для визначення заявлених кодів згідно з УКТ ЗЕД.

Пропонується визначити також, що рішення щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, яке стосується правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів, і акт про результати перевірки можуть бути підставою тільки  для визначення податкового зобов’язання відповідно до ПК України.

Щодо оподаткування доходів, отриманих у сфері сільського зеленого туризму

14 грудня 2017 року у Верховній Раді Україні був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих у сфері сільського зеленого туризму № 7400

Законопроект встановлює, що доходи, отримані від надання послуг з розміщення (проживання) і харчування у сфері сільського зеленого туризму, оподатковуються ПДФО згідно з правилами щодо оподаткування доходів від продажу власної продукції тваринництва.

Нагадуємо, що при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

При цьому, під послугами з розміщення (проживання) у сфері сільського зеленого туризму пропонується розуміти послуги, які надаються виключно на базі майна особистих селянських господарств. Для застосування пільги, розміщення відпочиваючих має здійснюватися у житлових будинках, в яких проживають господарі; кількість ліжко – місць для відпочиваючих обмежується 10.

Щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур

14 грудня 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур № 7403

Законопроектом пропонують обмежити дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій вивезення в митному режимі експорту сої, ріпаку та соняшника одним календарним місяцем – з 1 березня 2018 року до 1 квітня 2018 року.

Роз’яснення Державної фіскальної служби України

Категорія Зміст Назва
Щодо електронної ідентифікації платника податків в електронному кабінеті платника податків Податкова роз’яснила, що електронна ідентифікація платника податків в електронному кабінеті платника здійснюється шліхом перевірки ЕЦП. При вході до особистого кабінету платника перевірка електронного цифрового підпису здійснюється шляхом перевірки чинності посиленого сертифіката за даними відповідного онлайн сервісу будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів. ІПК ДФС  2913/6/99-99-08-02-01-15/ІПК від 11 грудня 2017 року «Щодо електронної ідентифікації платника податків в електронному кабінеті платника податків»
Застосування Конвенцій з уникнення подвійного оподаткування  Контролюючий орган роз’яснив порядок оподаткування податком на прибуток підприємств при виплаті дивідендів. При цьому варто звернути увагу на те, що дивіденди резидента Республіки Кіпр, який володіє принаймні 20 відсотків капіталу товариства, та надав довідку, що він є податковим резидентом Республіки Кіпр, оподатковуються за ставкою, що не перевищує 5% загальної суми дивідендів за умови, що такий резидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.

В іншому випадку до доходів у вигляді дивідендів застосовується ставка 15%.

Варто зазначити, що бенефіціарний (фактичний) отримувач доходу повинен володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, згідно з міжнародною практикою застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинен бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

ІПК ДФС  2916/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 11 грудня 2017 року щодо ставки податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів нерезиденту з урахуванням дії міжнародного договору
Застосування РРО Державна фіскальна служба України роз’яснила, що фізичні особи-підприємці 3 групи, які у 3 кварталі 2016 року перевищили обсяг доходу 1 млн. грн., зобов’язані з 01 жовтня 2016 року при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Також податкова роз’яснила, що у разі відсутності стаціонарного об’єкту господарської одиниці – приміщення, в якому здійснюється реалізація товарів (надання послуг), та, відповідно, відсутності документа на право власності/право користування таким приміщенням, у випадках доставки товару покупцю суб’єкт господарювання може використовувати портативний РРО, який реєструється у загальному порядку, та який дозволяє проводити розрахункові операції безпосередньо на місці реалізації товару чи наданні послуги (у місці проведення розрахунків).

ІПК ДФС  2918/В/99-99-14-05-01-14/ІПК від 11 грудня 2017 року щодо застосування РРО
ПДВ Податкова роз’яснила, що покупець після переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника втрачає право на раніше сформований податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН постачальником (боржником) за операцією з постачання феросплавів на дату отримання авансового платежу.

У даному випадку такий покупець зобов’язаний зменшити суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПК України.

Крім того ДФС зробила висновок, що постачальник у такому випадку не матиме права на зменшення своїх податкових зобов’язань з ПДВ за статтею 192: Враховуючи те, що після переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника повернення авансового платежу покупцю здійснюється новим боржником, а не постачальником (боржником), законодавчі підстави для складання розрахунку коригування доподаткової накладної на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника (боржника) відсутні, оскільки не виникає жодної з обставин, зазначених у пункті 192.1 статті 192 розділу V ПКУ.

ІПК ДФС  2921/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 11 грудня 2017 року «Про оподаткування ПДВ» щодо порядку формування постачальником податкових зобов’язань з ПДВ та коригування таких податкових зобов’язань у разі здійснення операції з постачання феросплавів і укладення договору про переведення боргу постачальником таких феросплавів (боржником) на нового боржника з метою повернення авансового платежу покупцю у зв’язку із невиконанням умов цивільно-правового договору, а саме відсутністю фактичного постачання феросплавів
Трансфертне ціноутворення Податкова роз’яснила, що у разі, якщо витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидента із переліку підтверджується за цінами, визначеними за принципом “витягнутої руки” відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України, у т. ч. у разі, якщо така операція підпадає під визначення контрольованої, то платник має право не коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України лише за підсумками звітного року. ІПК ДФС № 2924/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 11 грудня 2017 року щодо коригування фінансового результату відповідно до п. 140.5 ст. 140 ПК України, у разі якщо операції з нерезидентом не є контрольованими
Податок на прибуток Фіскальна служба нагадала платникам податків, що у разі ліквідації частини окремого об’єкта основних засобів фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості такої частини окремого об’єкта основних засобів та зменшується на суму її залишкової вартості ІПК ДФС  2926/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 11 грудня 2017 року щодо коригування фінансового результату до оподаткування у разі ліквідації частини окремого об’єкта основних засобів