Огляд податкового законодавства за 19 – 25 лютого 2018 року

Законопроекти

23 лютого 2018 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого розподілу державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників № 8059. Законопроект спрямований на законодавче усунення недоліків, які сприяють несправедливому розподілу бюджетних коштів у сфері державної підтримки сільського господарства. Орієнтуючись на європейський досвід, автори законопроекту обґрунтовують встановлення законодавчого обмеження на отримання бюджетних коштів одним товаровиробником та пов’язаним із ним особами (термін «пов’язані особи» застосовується у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).  Законопроектом пропонується:

- привести у відповідність положення статті 200-1 та пункту 51 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині забезпечення правильного визначення ідентифікатора фізичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- встановити, що сума виплат за всіма видами державної підтримки, визначеними відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, протягом одного бюджетного року не може перевищувати 150 млн гривень одному товаровиробнику та пов’язаним з ним особам;

- зобов’язати товаровиробника, який претендує на отримання державної підтримки, надавати Мінагрополітики інформацію про всіх пов’язаних з ним осіб, які у відповідному році отримують таку підтримку.

Постанови КМУ

Кабмін оприлюднив постанову “Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 18 грудня 2017 р. № 1104.

У переліку зазначаються 24 органи (включно з ДФС та Держпраці), на які не поширюються вимоги Закону України № 1729-VIII (тобто мораторій на проведення планових заходів державного контролю).

Відповідно до пункту 2 постанова набирає чинності з дня її опублікування. Постанова КМУ, якою був затверджений Перелік, була опублікована 23 лютого 2018 року в газеті “Урядовий кур’єр” (№ 38/2018). Таким чином, дія мораторію на проведення планових перевірок не поширюється на органи, зазначені в Переліку, і вони мають право на проведення перевірок. Детальніше за посиланням.

Роз’яснення Державної фіскальної служби України

Категорія Зміст Назва
Акцизний податок ДФС зазначає, що об’єктом оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів є операції з реалізації суб’єктами господарювання алкогольних напоїв (тютюнових виробів), до яких не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів Індивідуальна податкова консультація від 16.02.2018 №653/6/99-95-42-03-15/ІПК щодо об’єкта оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів
Єдиний податок  Відповідно до пп. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 та  п. 136.1 ст. 136 ПК України, з 01.01.2018 для платників єдиного податку відмінено обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів Індивідуальна податкова консультація від 16.02.2018 №649/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
ПДФО Відповідно до пп. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПК України та ст. 64 БК України податковий агент, який здійснює нарахування (виплату) доходів у вигляді орендної плати за земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паї), сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби

Індивідуальна податкова консультація від 16.02.2018 № 648/6/99-99-13-01-01-15/ІПК

Транспортний податок Податкова декларація з податку надається до контролюючого органу за місцем звернення юридичної особи про реєстрацію транспортного засобу. Податок сплачується до відповідного місцевого бюджету Індивідуальна податкова консультація від 16.02.2018 №647/6/99-99-12-02-03-15/ІПКпро транспортний податок з юридичних осіб

ТЦО

Якщо обсяг господарських операцій, що здійснюються між комітентом – нерезидентом та комісіонером – резидентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку (включаючи суму вартості закуплених товарів за свій рахунок та від свого імені та суму комісійної винагороди, отриманої від комітента – нерезидента), перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та річний дохід комісіонера – резидента від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то такі операції визнаються контрольованими за наявності інших умов, встановлених пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

При цьому операції з продажу товарів між комітентом – нерезидентом та покупцем – резидентом підпадають під визначення контрольованих (якщо досягнуто критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу) у випадку коли:

1. господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами;

2. господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав;

3. господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

У цьому випадку покупець – резидент зобов’язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду

Індивідуальна податкова консультація від 15.02.2018 № 629/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Договори про уникнення подвійного оподаткування Щодо застосування угоди про уникнення подвійного оподаткування до оподаткування сум фінансування представництва материнською компанією

Податківці зазначили, що всі положення ст. 7 Угоди з метою їх практичного застосування слід розглядати не вибірково, а сукупно, оскільки майже кожний з наступних пунктів цієї статті містить посилання на попередні пункти, тобто всі положення цих пунктів тісно пов’язані одне з одним і на практиці не застосовуються окремо, оскільки кінцевою метою їх застосування є визначення бази оподаткування доходів постійного представництва, через яке головна компанія здійснює діяльність в іншій країні.

Таким чином, відповідно до положень ст. 7 Угоди при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток постійного представництва резидента КНР в Україні приймають участь тільки ті доходи, які отримані у зв’язку з діяльністю цього постійного представництва в Україні, і витрати лише в тій частині, яка відноситься до такого постійного представництва. При цьому вказані витрати, у тому числі управлінські та загальноадміністративні витрати, понесені головною компанією – резидентом КНР, повинні бути безпосередньо і виключно пов’язані з діяльністю постійного представництва цієї компанії в Україні та відповідно доходами постійного представництва, отриманими від такої діяльності.

З урахуванням положень пп. 141.4.7 п. 141 ст. 141 Кодексу та п. 2 Угоди, розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток постійного представництва резидента КНР в Україні здійснюється згідно з таким же порядком, який встановлено Кодексом для платників податку на прибуток – резидентів України.

Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при надходженні коштів на рахунок постійного представництва нерезидента в Україні від головної компанії – нерезидента

Враховуючи п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188 ПК України,  у разі якщо кошти, що надходять на рахунок постійного іноземного представництва в Україні від головної компанії – нерезидента, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким представництвом, то при їх отриманні представництво не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація від 15.02.2018 № 628/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
ПДВ  З метою застосування підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПК України платник податку може використовувати поняття (у тому числі поняття “валютні цінності”), визначені МК України. При цьому згідно з підпунктом 1 пункту 1 статті 4 розділу І МК України до валютних цінностей відносяться:

1. валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які- перебувають в обігу;

2. іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

3. платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;

4. банківські метали – золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів

Індивідуальна податкова консультація від 15.02.2018 № 623/6/99-99-15-03-02-15/ІПКпро оподаткування ПДВ