ІІІ Форум з непрямого оподаткування: зростання акцизу, контрафакт та євробляхи

eh6a2187

Асоціацією податкових радників, спільно з Міжнародною фіскальною асоціацією, податковою платформою Taxlink, Асоціацією адміністративних суддів, Радою адвокатів міста Києва та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка було проведено ІІІ Форум з непрямого оподаткування.

Перший блок Форуму був присвячений акцизному податку з тютюну та алкоголю, як додатковому джерелу наповнення бюджету

Так, про акцизну політику Мінфіну України учасникам заходу розповіла Лариса Максименко, директор департаменту податкової політики Міністерства фінансів України.

«Коли ми підписали Угоду з ЄС, Україна в багатьох напрямках законодавства взяла на себе певні зобов’язання, у тому числі й щодо акцизної політики. Ми підтягуємо ставки податків до європейських. Але платить податки не бізнес, а споживач кінцевий, доходи якого не такі, щоб ми застосовували такі податки, як в ЄС. Але Україна зробила такий вибір, підписала Угоду і взяла на себе певні зобов’язання. Тому ми підвищуємо ставки. Якщо по алкоголю у нас більш-менш наближені ставки до європейських, то по тютюну – велике відставання. Мінфіном було розроблено Графік наближення акцизу на тютюнові вироби до 2025 року, у фіналі ми повинні мати ставку 90 євро на 1 тис цигарок», – аргументувала підвищення акцизів доповідачка.

У цьому контексті пані Максименко ділить процес підвищення акцизів на два аспекти: соціальний та бюджетоутворюючий. У першому випадку, чиновники роблять ставки на те, що якась частина українців все ж позбавиться шкідливих звичок та кине палити й вживати алкоголь. Другий аспект спрямований на одну із основних задач Мінфіну – збалансувати і наповнити бюджет.

Утім, із цим завданням відомству поки нелегко впоратися: Верховна Рада 18 жовтня відхилила законопроект “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків”, що передбачав підвищення ставки акцизного, екологічного податків та рентної плати за використання радіочастот на 9% відповідно до прогнозного рівня інфляції.

Метою документа було забезпечення формування дохідної частини держбюджету України на 2019 рік і приведення розмірів ставок податків у відповідність з інфляційними процесами в економіці.

Зокрема, проектом закону пропонується підвищити на 9% ставки акцизів на пиво, вина кріплені, спирт етиловий та продукти, які містять спирт.

Також пропонується підвищити на 9% ставки акцизів на сигарети. Зокрема, ставки податку на 1000 штук сигарет мали вирости з 2071,01 гривень до 2257,4 гривень.

Крім того, мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів пропонувалося збільшити також на 9% – з 2770,5 гривень до 3019,9 гривень за 1000 штук.

При цьому виявилося, що Комітет ВР з питань податкової та митної політики не підтримував згаданий законопроект, у свою чергу Мінфін якимось чином обійшов Комітет та все ж подав документ на розгляд.

Як було зазначено, на сьогодні Мінфін почав роботу з Комітетом, аби знайти компромісне рішення: щоб бюджет не зазнав втрат, а бізнес був задоволений.

Податок на податки…

Директор з корпоративних зв’язків ПрАТ «Філіп Морріс України» Наталія Бондаренко зазначила, що у минулому році вперше в історії України було прийнято 8-річний план щодо наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального рівня діючого в ЄС. Утім, не дивлячись на те, що у 2018 році підняття специфічної ставки акцизу дорівнювало 30% (у 2017 році це було 40%), рівень виробництва в цілому за 7 місяців спав на 23%, рівень надходжень від акцизу за 7 місяців, у порівнянні з попереднім роком, впав на 10 %.

Торкаючись питання контрабанди, доповідачка каже, що у 2016 році була більш-менш контрольована динаміка, рівень контрабанди складав 1,6 %. За останні 2 роки контрабанда виросла у 2,5 рази. На сьогодні спостерігається позитивна динаміка її зростання у 3-4%.

«На внутрішньому ринку зростає рівень контрафактної продукції. Необдумане, непомірковане збільшення акцизів ніколи не приводить до збільшення надходжень і стабілізації ситуації на ринку.

Ми зі свого боку висловлювали свою думку з приводу додаткового збільшення на 9% акцизу, яке запропонував Мінфін у згаданому законопроекті. Це складає 30,8% додаткових процентних пунктів. Ми не погоджуємося із таким додатковим навантаженням.

Що ж до 5% роздрібного податку, ми, як компанія-виробник, були проти введення такого податку, тому що Україна пішла своїм унікальним шляхом: цей податок суперечить Директиві 118, до якої ми маємо йти, і якій ми маємо відповідати. Це податок поверх всіх податків, який не має чіткого, аргументованого адміністрування, податок збір якого становить 37%. Ми не вважаємо, що цей податок є ефективним, оскільки він створює ґрунт для маніпуляцій та ухилення від оподаткування. Тому, ми би дуже хотіли сісти за «стіл переговорів» з мінфіном, з представниками Верховної Ради, з представниками Асоціації міст і знайти шляхи для відміни цього недолугого податку», – зазначила експерт.

Говорячи про болючі проблеми тютюнової галузі, пані Бондаренко звернула увагу на нерівномірну поступовість надходжень від акцизного збору протягом року. «Перед підняттям акцизу усі виробники тютюнових виробів накопичують запаси. Тому, що усі розуміють, що, не дивлячись на Графік, податок може бути підвищений на 20%, а може й на 120%. Ми не маємо ніяких гарантій. Таким чином, перекладення акцизного збору в ціну товару, яке мало би відбуватися в перші місяці підвищення, трапляється набагато пізніше. Тому немає рівномірності надходжень. Виробники між собою домовитися не мають права, оскільки це може розцінюватися, як узгоджені дії, тому в цьому нам може допомогти виключно держава. Ми би хотіли сісти за стіл перемовин та напрацювати дієві механізми, щоб акцизні надходження до державного бюджету надходили рівномірними частинами», – резюмувала доповідачка.

Про принцип стабільності забули?

Проблематики акцизного податку на тютюнові вироби торкнувся і Віталій Оджиковський, адвокат, радник ЮФ Sayenko Kharenko. Передусім, експерт звернув увагу на принцип стабільності податкового законодавства, у відповідності з яким, стабільність – зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (пункт 4.1.9 ПК України).

Що ж до практичного дотримання принципу стабільності Верховною Радою, 123 закони змінили Податковий кодекс України з часу його прийняття до 26.10.2018 р. та 71 закон прийнято за період з 01.01.2014 р. по 26.10.2018 р.

При цьому він відмітив, що Законом України №2245-VIII від 07.12.2017 затверджений графік підвищення ставок акцизного податку на сигарети з 2018 по 2025 роки, а Законопроектом №9085 від 17.09.2018 пропонувалось відійти від плану та додатково збільшити ставку на 9 відсотків. Тоді Головне науково-експертне управління апарату ВР, податковий комітет ВР вказали, що «…пропозиції законопроекту … не повною мірою узгоджуються з вимогами підпункту 4.1.9 пункту 4.1. статті 4 ПК України, яким визначено принцип стабільності податкового законодавства України. За його змістом зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки».

Серед іншого, доповідач також нагадав, що відповідно до зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС, сторони зобов’язуються: розвивати співробітництво, яке, зокрема, включає поступове зближення акцизних ставок на тютюнові вироби (ст. 352) та поступово наближуватись до структури оподаткування, визначеної у acquis ЄС, що здійснюється відповідно до Додатка XXVIII до Угоди (ст. 353)

Акциз на алкоголь вичерпав ресурс як джерело додаткових надходжень

Незалежний аналітик ринку алкогольних напоїв Ігор Товкач зазначив, що з урахуванням того, що в поточному році акциз на пиво і горілку не зростав, очевидну користь виробники ще не відчули. «Так, пивовари вперше з далекого 2008 р збільшать виробництво на 2% (+/-). Але, їх 185 млн дал неймовірно далекі від максимальних 320 млн дал. Рецесія ж горілчаного ринку продовжиться і вони недовироблять (-6%) до обсягів минулого року. Жалюгідні 12,8 млн дал (досить близький до правди прогноз на 2018 р.) – точно не стане в один ряд з 42,3 млн., легально виробленими в успішному 2009 р.

Зате тіньовий ринок радує своїх кураторів який рік поспіль. Він уже відвоював у міцного алкоголю 65% всього ринку і звичайно ж, близькі морози тільки посилять потужні коріння непрохідних джунглів у виробництві спирту, спиртовмісної продукції та їх обігу. Цьому сприяло недавнє підвищенням мінімальної роздрібної ціни за 0,5 “біленької” до майже 90 грн. У бою без правил, перевага у вазі сильно відчутна: в 4,5 рази (0,5 л горілки в інтернеті можна без проблем купити за 20 грн, а в “пунктах по порційному розливу алкоголю” – за 5-6 грн / 100 грам) – таки визначає аргумент в ставках на переможця. Тобто, поки галузі не повернуться до стійкого зростання – тиснути їх додатковими податковими навантаженнями безглуздо і шкідливо», – прогнозує пан Товкач.

При цьому експерт озвучив один з висновків комплексного дослідження PwC про вплив зміни ставок акцизів на сукупні надходження до бюджетів (грудень, 2013 р.): акциз на алкоголь вичерпав ресурс як джерело додаткових надходжень. «Несподіваний для чиновників парадокс-прогноз дав тоді ж PwC: в бюджет 2014 року гарантовано надійде менше відрахувань від виробників і суміжників. І грошей буде тим менше, чим більше буде додаткового навантаження від цього непрямого виду податку на напої. При чому, цей же аргумент підтвердив Міністр Фінансів О. Шлапак в кінці 2013 року, умовляючи депутатів не збільшувати пресинг галузей. Але, до кінця його не послухали, і все ж ввели аморальний 5% -ий податок на роздрібну реалізацію “гріховної” продукції. Зараз же, ситуація ще гірше», – каже експерт.

Серед іншого, доповідач також оприлюднив аудиторії висновок ЮК Sayenko Kharenko від 13.11.2014 р на запит American Chamber of Commerce in Ukraine щодо законності введення та існування такого податку, як акциз від роздрібної реалізації підакцизних товарів суб’єктами продажів, його ефективності і т.д.

«За висновком юристів цієї компанії був зроблений висновок, що ВРУ прийняла протизаконний акт і зробила це з грубими порушеннями Закону Про Регламент. Акциз з роздробу суперечить і міжнародній практиці. Та й не ефективний цей збір, якщо бути чесними. Якщо і надходить до місцевих бюджетів 40% від належного, то вже добре. Адже споживач платить свої кровні в повному розмірі! Так що заміна 5% з обороту роздрібних продажів адекватним збільшенням прямого акцизу була б дуже корисна всім. Ось тільки Мінфін потрібно адекватно і справедливо перенаправити сплачене виробниками та імпортерами в місцеві бюджети. Завдання не складне, якщо з Ексель подружитися. Ну, а “придбані”, внаслідок доброчесності та законослухняності, в податкових відрахуваннях виробників додаткові 50% (близько 6 млрд грн/рік) стали б хорошим додатком, щоб латати держбюджетне сито», – резюмував Ігор Товкач.

Оподаткування цифрової економіки: to be, or not to be?

Євгеній Сокур, юрист податкової практики ЮК «Jurimex», експерт Taxlink, розкрив цікаву тему оподаткування цифрової економіки.

Передусім, експерт наголосив, що цифрова економіка (англ. Digital economy) — економіка, що базується на цифрових комп’ютерних технологіях. Бізнес, який сконцентрований на продажу інформації, доступу до сервісів, обміну даними про клієнтів, реклами і т.п. в мережі Інтернет.

За словами доповідача, підхід в оподаткуванні компаній цифрової економіки важливо змінити до кожної країни окремо і в т. ч. для України. В окремих випадках він позбавляє податкових надходжень бюджету, дає іноземним цифровим компаніям нерезидентам податкові переваги перед національними конкурентами, а корпоративна цінність все більше концентрується на нематеріальних активах, таких як патенти і авторські права на програмне забезпечення та цифровий контент.

Як приклад, експерт наводить статистичні дані: дохід Facebook з реклами за 2017 рік майже на 50% більше ніж в 2016 році і склав 40 млрд дол. Натомість в Україні було сплачено 0 грн.

Як варіант цифрового оподаткування для України пан Сокур наводить:

  • спрощену реєстрація платниками ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі;
  • спрощене декларування податкового зобов’язання з ПДВ в електронній формі, віддалено;
  • звільнення від обов’язку реєструвати податкові накладні;
  • можливість оплати зобов’язань із ПДВ у валюті на рахунки Казначейської служби (можливо, через спеціальний рахунок, відкритий компанією в Україні);
  • спрощений облік зобов’язань із ПДВ в електронній формі з можливістю віддаленої перевірки такого обліку.

Акцизний податок та євробляхи

Актуальні питання акцизного податку при переміщенні транспортних засобів піднімала експерт TaxLink Олена Чуйко.

Доповідачка розказала, що вживаний українцями термін «євробляха» походить від польского blacha «жерстяний лист», жарг. «автомобільний номер». Тобто, «євробляха» – авто на іноземній реєстрації, авто на єврономерах.

Шляхом не складної арифметики експерт вирахувала і втрати для бюджету від ввезення таких авто в Україну – 3,5 млрд грн.

При цьому було відмічено, що проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 15.06.2018 (реєстр. № 8487) передбачено ставку акцизного податку = Ставка базова х К двигун х К вік, де:

Ставка базова – ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу (з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом – 50,0; з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) – 75,0);

К двигун ‒ коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в см3 на 1000 см3;

К вік – коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1).

Не оминула пані Чуйко і нещодавне резонансне рішення Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 689/1980/16-а, яким євробляхи нібито легалізували в Україні.

Виходячи з фабули справи, позивачем (фізичною особою – громадянином України) у митному режимі «транзит» був ввезений автомобіль, зареєстрований в Естонії. При чому за визнанням самого позивача, режим «транзит» був заявлений ним для уникнення необхідності митного оформлення автомобіля та сплати відповідних платежів (досить зухвало, як на мене). Як нам всім відомо і про що свідчить стаття 95 Митного кодексу, терміни транзитного переміщення досить скромні і для автомобільного транспорту складають від 5 до 10 днів. У підсумку, з огляду на перевищення законодавчо встановлених строків транзиту, фізична особа, що ввезла автівку, була притягнена митницею до адміністративної відповідальності згідно з частиною другою статті 469 Митного кодексу України з формулюванням, як видно з судового рішення, «користування транспортним засоби, митне оформлення якого не закінчено, без дозволу митниці”.

Верховний суд встановив, що немає в зазначеному діянні складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України.

«Суд не приходить до висновку про законність використання «євроблях»! Суд скасував оспорювану постанову про порушення митних правил лише на підставі висновку, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які ввезені з метою транзиту через митну територію України, понад законодавчо встановлені строки транзитних переміщень не є адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною другою статті 469 МК України. Зазначена норма Митного кодексу передбачає відповідальність за «зміну стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився». Тобто вже бачимо, що цією статтею питання транзиту жодним чином не зачеплено. Слід зауважити, що ще в 2015 році питання складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України, було врегульовано Конституційним судом України, на що також посилається і позивач, і Верховний суд в цьому рішенні. Конституційний суд, проаналізувавши зазначену норму, прийшов до висновку, таке правопорушення може бути вчинене у формі певних дій (зміна стану, користування, розпорядження) чи бездіяльності (невжиття певних заходів) щодо товарів, митне оформлення яких не закінчено або які перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем чи поміщені в режим митного складу. Будь-який інший митний режим не зазначений у вказаних положеннях Кодексу.  Тобто знову-таки приходимо до того, що ця норма не поширюється на операції з товарами і транспортними засобами, поміщеними в митний режим транзиту. Впевнена, що всім митним органам (в тому числі і підрозділам боротьби з митними правопорушеннями) це було належно чином доведено. Таким чином, зазначене діяння позивача у справі мало бути кваліфіковано за відповідною частиною статті 470 МК України, якою передбачено відповідальність за порушення строків транзитних переміщень (доставки), передбачених статтею 95 Митного кодексу України. Таким чином, використання автівок з іноземною реєстрацією, ввезених в митному режимі транзиту, після спливу законодавчо встановленого строку ні в якому разі не є законним, проте має тягти відповідальність не за частиною другою статті 469 Митного кодексу України (а, зокрема, за статтею 470 МКУ), про що і зазначено в рішенні Верховного суду від 01 жовтня 2018 року», – резюмувала пані Чуйко.

 Презентації доповідачів: 

Оподаткування електронної економіки непрямими податками
Проблеми акцизного податку на тютюнові вироби
Актуальні питання акцизного податку при переміщенні транспортних засобів